назад

Нюанси припинення шлюбних відносин у судовому порядку

Сімейний союз чоловіка та жінки у випадках, коли вони мають різні погляди на шлюб та сім’ю, ведення домашнього господарства і при цьому не бажають подальшого подружнього життя (або хоча б один з подружжя), відповідно до українського законодавства у встановленому порядку може бути припинений.

До відділу «Снятинське бюро правової допомоги»  Коломийського місцевого центру з надання безоплатної  вторинної правової допомоги звернулася клієнтка, особа з інвалідністю з дитинства, яка бажала розірвання шлюбу.

З чоловіком вони не проживали, вона виховує спільну дочку. Жінка хотіла розлучитися, але не знала, яким чином це зробити: куди звертатися та скільки коштів необхідно. Також розповіла, що чоловік розривати шлюб не хоче, спору між ними щодо поділу майна немає. Щоденні конфлікти, які бачить дитина, розривають її материнське серце.

Зі змісту ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України слідує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя та на підставі рішення суду. Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Представництво інтересів клієнта в суді та підготовка позовної заяви здійснювалася Лазаренко-Гаїною Вікторією Іванівною, начальником відділу «Снятинське бюро правової допомоги» Коломийського МЦ з надання БВПД.

Чоловік не бажав розлучення. Перед кожним засіданням телефонував та влаштовував конфліктні ситуації. Але на підставі викладених обставин та доводів у суді щодо небажання проживати разом у шлюбі Снятинським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення щодо задоволення позову та розірвання шлюбу. Також місце проживання дитини залишили з матір’ю. Декларація прав дитини проголошує, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 грудня 2016 р. у справі № 6-2445цс16).

З рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області можна ознайомитись http://surl.li/uzql