назад

Одні викрали лічильник, інші – оштрафували. Як захищала свої права криворіжанка

Пані Тетяна мешкає зі своєю родиною в одній з багатоповерхівок Кривого Рогу. Разом з тим вона має право власності на старий приватний будиночок, де ніхто з членів її родини не проживає. Одного разу, ще у 2018 році, навідавшись до будиночку, пані Тетяна побачила, що лічильник електроенергії було викрадено.

Жінка відразу ж повідомила про це у поліцію та в електропостачальну компанію «Дніпровські електромережі». Було складено відповідний акт. Проте дроти так і висіли на опорі, будинок залишився без  електропостачання та приладу обліку. Утім, така ситуація родину не турбувала, тому що там ніхто не мешкав.

Минуло кілька років. І ось під час чергового візиту енергетики виявили дріт, який висів на стовпі, склали акт про порушення за самовільне підключення. Штраф, який мала сплатити пані Тетяна, призвів її мало не до нервового зриву.

«Штраф – понад 50 тисяч гривень. Але ж я ні в чому не винна. Адже я повідомляла про крадіжку лічильника, а енергетики бачили ситуацію ще у 2018 році», – розповіла пані Тетяна юристам Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Оскільки жінка підтвердила своє право на безоплатну вторинну правову допомогу (її доходи не перевищують два прожиткові мінімуми), для представництва її інтересів було призначено правника. Справу було доручено юристу Криворізького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги  Володимиру Шишову.

Боротьба за права

Фахівець центру надіслав запит до АТ ДТЕК «Дніпровські електромережі» щодо надання копії протоколу комісії, за результатами розгляду на якій було винесено штраф, копію розрахунку обсягу та вартості необлікової електричної енергії.

Енергетики відповідати на запит не поспішали. Тож у грудні 2020 року було направлено повторний запит до енергетиків та заяву до  Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) для здійснення перевірки законності дій представників «Дніпровських електромереж» щодо складання акта про порушення на суму 52011 грн. вимогам законодавства.

 Відповіді на запит та звернення від ДТЕК та НКРЕКП були датовані 14 січня цього року. НКРЕКП повідомила, що спірне питання вирішено на користь споживача. Обидва акти (від 2018 та 2020 років) були розглянуті на Комісії при виконавчій дирекції АТ  ДТЕК «Дніпровські електромережі» по розгляду спірних питань, а акт від 2020 року про порушення був скасований у зв’язку, як виявилось, з відсутністю факту безоблікового споживання. І прийнято таке рішення було ще у жовтні 2020 року, про що ніхто не повідомив ні споживачку, ні її представника.

Піля надходження повторного звернення енергетики знову розглянули ситуацію на комісії та прийняли рішення відновити електропостачання та встановити лічильник на фасад будинку. Пані Тетяна, отримавши звістку про скасування штрафу, була просто щасливою – 50 тисяч гривень їй сплачувати не доведеться.

Юрист Володимир Шишов радить:

При перевірках наполягайте ознайомитись з документами, які посвідчують особу представників енергопостачальної організації. Запишіть номер та серію посвідчення, ім’я та прізвище людини або сфотографуйте сам документ.

Ні в якому разі не залишайте представників енергопостачальної компанії наодинці з лічильником, уважно стежте за їхніми діями. За необхідності запросіть когось із сусідів (родичів, знайомих, соціальних працівників).

Уважно читайте те, що підписуєте. Важливо читати всі папери, які складають працівники газової служби або електрики. У разі складання акта про порушення у графі згоден/не згоден людина має право висловити зауваження щодо дій представників енергопостачальника.

Більшість споживачів не читають те, що підписують. Тому люди нерідко підписують акти про порушення, які енергетики потім трактують на свою користь і притягують споживача до відповідальності. Отже – дрібниць немає. Під час фіксації порушення робіть свою фото- та відео зйомку.

Беріть участь у засіданні комісії. Місце, дата, час засідання обовязково мають фіксуватись в акті про порушення. Якщо в акті не зазначено таких даних, то це вже підстава для оскарження такого акта та визнання його недійсним. Адже споживач зобов’язаний бути приcутнім на комісії, давати свої пояснення, зауваження щодо складання такого акта.

Радьтесь з юристами. Рекомендуємо брати участь у засіданні такої комісії разом з представником (юристом або адвокатом) для належного захисту своїх прав

Як оскаржити акт про порушення?

У разі незгоди людина може оскаржити складений акт про порушення та нарахований штраф. Рішення комісії щодо розгляду акта про порушення та нарахування  штрафу можуть бути оскаржені в контролюючих органах (НКРЕКП, Держенергонагляд, тощо) або в суді.

Що робити у випадку нарахування безпідставного штрафу?

  1. Звертайтесь за юридичною консультацією.
  2. Збирайте інформацію (акти, протокол комісії, фото докази), пишіть запити до підприємства
  3. Споживач має право на вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, у тому числі інформації, безпосередньо пов’язаної з виконанням укладених ним договорів та здійсненням комерційних розрахунків з учасниками роздрібного ринку, або будь-якої іншої відкритої інформації, пов’язаної з постачанням (розподілом, передачею) йому електричної енергії. Інформація має надаватись споживачам у терміни, встановлені законодавством, безкоштовно, у чіткій та зрозумілій формі. Інформація надається споживачу  за його запитом, тощо.
  4. Якщо інформацію не надано, звернення чи скаргу ігнорують, звертайтесь до контролюючих органів. Наприклад, до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг: 03057 м. Київ, вул. Смоленська, 19, тел.: (044) 204-48-27 , e-mail:  [email protected]; [email protected] Скарги варто складати обгрунтовані і направляти їх потрібно рекомендованим листом з повідомленням про вручення, зберігаючи корінець та чек.
  5. Якщо в досудовому порядку оскаржити акт про порушення не вийшло (а ви переконані у своїй правоті), звертайтесь до суду з позовною заявою. Споживач у такому випадку не сплачує судовий збір відповідно до Закону “Про захист прав споживачів”.