назад

Особливості звільнення державних службовців у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників

До відділу «Снятинське бюро правової допомоги» Коломийського місцевого центру з надання БВПД звернулася клієнтка з питанням щодо звільнення державних службовців у зв’язку із припиненням державної служби за ініціативою суб’єкта призначення. Роз’яснення підготувала головний спеціаліст відділу Надія Лосєва.

Пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власникові або уповноваженому ним органу. Питання, пов’язані із розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, вирішуються відповідно до положень Кодексу законів про працю України (надалі — КЗпП) з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про державну службу», у разі їх наявності.

Згідно з ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення у зв’язку з скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу або ліквідація державного органу у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу суб’єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Але згідно з ст. 49-2 Кодексу законів про працю України дані положення не застосовуються при звільнення державних службовців у зв’язку з зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, тобто в день звільнення. Проте, відповідно до ч. 5 ст.87 Закону України «Про державну службу» наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця може бути виданий керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.

Отже, процедура скорочення держслужбовців має такі особливості:

  1. Письмове попередження за 30 днів до дня звільнення.
  2. Роботодавець не зобов’язаний переводити працівника на іншу посаду. Не застосовують положення ч. 2 ст. 40 КЗпП — звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Тобто, немає вже  обов’язку у роботодавця переводити працівника, за його згодою, на іншу роботу.
  3. Не має обов’язку пропонувати вакантну посаду. Держслужбовцю можуть пропонувати будь-яку вакантну посаду держслужби у тому самому держоргані (за наявності). Тобто, пропозиція державному службовцю вакантної посади є правом суб’єкта призначення або керівника державної служби, а не обов’язком.
  4. Не має переважного права на залишення на роботі. Не застосовується положення ч. 2 ст. 49-2 КЗпП — переважне право на залишення на роботі.
  5. Згода профспілки на звільнення держслужбовця не отримується. За 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформаціящодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
  6. Звільнення може бути у період лікарняного або відпустки.
  7. Розрахунок при звільненні може проводитися протягом 7 днів з дня звільнення.
  8. Розмір вихідної допомоги — дві середні місячні зарплати.