назад

Отримання статусу «особа з інвалідністю з дитинства» у дорослому віці

При оформлені статусу «особа з інвалідністю», окрім причин інвалідності враховується й вік, в якому була встановлена інвалідність. Так, дитина віком до 18 років при встановлені інвалідності отримує статус «дитина з інвалідністю», а після досягнення повноліття втрачає його, отримує статус «особа з інвалідністю Однак, якщо травма або захворювання були виявленні та   встановленні до повноліття,   можна отримати статус «особа з інвалідністю з дитинства».

Як встановлюється інвалідність з дитинства?

Інвалідність з дитинства для повнолітніх хворих встановлюється медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК).

Пунктом  14 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, причинний зв’язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до 18-річного віку.

Якщо настання інвалідності пов’язане з травмою або захворюванням, які  отримані до 18 років, то під час встановлення інвалідності повнолітній особі причиною може бути вказана інвалідність з дитинства.

Порядок встановлення інвалідності з дитинства:

За направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я, після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, з метою встановлення інвалідності, необхідно  звернутися до МСЕК за місцем проживання або лікування.

Орієнтовний перелік необхідних документів

  • заповнена форма направлення, підписана Головою лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК), членами комісії та печаткою лікувального закладу (форма 088/о);
  • паспорт та копія паспорта;
  • медична карта амбулаторного хворого (амбулаторна книжка – форма 025/о);
  • оригінали всіх документів, які вписані в форму 088/с ( довідка про стан здоров’я від хірурга, невропатолога, терапевта та інших спеціалістів, зокрема фахівців з хвороби за якою хворий очікує отримати стан інвалідності, оригінали рентгенологічного обстеження, та лабораторні аналізи. Діагноз хворого за основним захворюванням має бути описаний у виписці з історії хвороби (епікриз).

Дати аналізів та виписок мають відповідати терміну проведеного лікування та обстежень і, відповідно, датам лікарняних листів. Документи, що використовуються для визначення причинного зв’язку інвалідності, подаються в оригіналі або копії, засвідчені у встановленому законодавством порядку.

Строки розгляду питання

Комісія МСЕК проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом семи робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Підстави для відмови для призначення інвалідності є:

  • недообстеження, недостатність обґрунтування хвороби;
  • Відсутність деяких (уточнюючих) лікарських записів у зв’язку з чим неможливо визначити ступінь інвалідності;
  • недостатність діагнозів чи симптомів тощо.

У разі незгоди  з рішенням МСЕК у місячний строк  на  подачу письмової заяви до республіканської, Кримської, обласної, центральної міської МСЕК або до МСЕК, в якій особа проходила огляд, чи до відповідного відділу (управління) охорони здоров’я. Комісія, що проводила огляд, або відділ (управління) охорони здоров’я в триденний строк з дня одержання заяви надсилають усі наявні документи разом із заявою на розгляд республіканської, Кримської, обласної, центральної міської МСЕК, яка не пізніш, як через місяць з дня подання заяви проводить переогляд хворого і приймає відповідне рішення.

Рішення МСЕК може бути оскаржене до Міністерства охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я при виявленні фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає іншому складу МСЕК (обласному або республіканському) з урахуванням усіх наявних обставин повторно розглянути питання, рішення якого оскаржується, а також вживає інших заходів, що забезпечують дотримання чинного законодавства при проведенні медико-соціальної експертизи.

Рішення МСЕК може бути оскаржене в судовому порядку  шляхом подання адміністративного позову до суду. Строк на оскарження складає 6 місяців, з моменту прийняття рішення. Відповідачем у даній справі буде відповідна МСЕК.

Справи щодо оскарження рішення МСЕК  оскаржуються в адміністративному суді за місцем знаходження або проживання позивача.