назад

Пенсіонерці допоміг визнати право власності на спадкове майно адвокат БПД Львівщини

Спадкування – це  перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємець , який прийняв спадщину, однак  з певних причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса,  вправі звернутися до суду із позовом про визнання права власності на належну йому частку у спадковому майні. Право власності на спадкове майно може бути визнане лише у випадках, коли спадкоємці в установлені законом строк та спосіб прийняли спадщину.

Нерідко життєві родинні питання, які, здається, обговорити та вирішити досить просто, стають справжніми проблемами, на вирішення яких витрачаються немалі ресурси – час, здоров’я, кошти, – залучаються сторонні люди. Не стала винятком історія пані Марії (ім’я змінене), 1949 року народження, яка звернулася до Червоноградського місцевого центру з надання БВПД, розраховуючи вирішити свою проблему зі спадщиною
Після підтвердження суб’єктності відповідно до доручення Центру у справу вступив адвокат Артем Пащук.

Квартира позивачки, про що свідчать наявні документи, була власністю трьох осіб – матері та двох дітей (позивачки та її брата). Після смерті матері пані Марії (позивачка) вступила у спадщину та прийняла свою частку, брат свою частку не прийняв – не оформив документи належним чином. Після смерті брата спадкоємцем першої черги відповідно до чинного цивільного законодавства стала його дружина (ст. 1261 Цивільного кодексу України). Проте у встановленому законом порядку нею не було прийнято спадщину.

Згідно з частиною 1 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У спірній квартирі пані Марія проживає з моменту реєстрації, тобто із 11.08.1997 року. Згідно із вимогами ч. 3 ст. 1268ЦК України, спадкоємець який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї. Згідно з ч. 5 цієї статті, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття. Отже, позивачка прийняла спадщину шляхом вступу в користування спадковим майном.

Усі наведені вище факти адвокат вказав у позовній заяві, в якій просив суд визнати за пані Марією право власності на 1/3 квартири в порядку спадкування за законом. Дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, суд задовільнив позовні вимоги та визнав за позивачкою – право власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за законом.

Коментує адвокат Артем Пащук

Клієнтка пані Марія звернулась до центру, щоб вирішити питання з спадщиною. Йдеться про 1/3 частини квартири, яку мав би успадкувати її рідний брат після смерті матері. Однак він помер так і не виготовивши документи по спадщині. У відповідності до ст. 1261 ЦК України відповідачка по справі належить до спадкоємців першої черги, проте у встановленому законом порядку нею не було прийнято спадщини. Пані Марія є спадкоємицею другої черги. Оскільки спадкоємців першої черги не було, то клієнтка є єдиною спадкоємицею і вона   прийняла спадщину шляхом вступу в користування спадковим майном. Розглянувши позов, суд задовільнив позовні вимоги та визнав за позивачкою пані Марією – право власності на 1/3 частину квартири.