назад

Підстави позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав спрямоване, перш за все, на захист прав і інтересів дитини. Для несумлінних батьків така відповідальність настає за умови: винної поведінки батьків (чи одного з них) та свідомого нехтування ними своїх обов’язків.

  Важливо: позбавити батьківських прав можливо лише в судовому порядку!

Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України (далі – СКУ), право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Підстави позбавлення батьківських прав визначенні статтею 164 СКУ. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

  1. Не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.
  2. Ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
  3. Жорстоко поводяться з дитиною.
  4. Є хронічними алкоголіками або наркоманами.
  5. Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
  6. Засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Кожну із цих підстав потрібно доводити і підтверджувати окремими доказами.

Для прикладу, можна розглянути одну з найпоширеніших підстав  детальніше – ухилення від виконання своїх обов’язків із виховання дитини.

Як визначено у Постанові Верховного Суду України від 24.04.2019 за № 331/5427/17, ухилення батьків від виконання своїх обов’язків — це коли вони не дбають про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Мається на увазі, що батьки не забезпечують необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини, а це негативно впливає на її фізичний розвиток як складник виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, потрібному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для здобуття освіти. Несплату аліментів суд може лише додатково брати до уваги разом з іншими доказами.

Отже, є безліч чинників, які враховуються і окремо, і в сукупності в кожній конкретній справі. Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років. Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

  • встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани);
  • звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов’язків );
  • звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав.

Для звернення до суду для позбавлення батьківських прав окрім позовної заяви необхідний додатковий перелік документів, який у кожному конкретному випадку може різнитися, але основні документи наведені нижче:

  • копія паспорта заявника;
  • довідка про місце проживання дитини разом з матір’ю (батьком) та підтвердження факту утримання дитини;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • копія свідоцтва про розірвання шлюбу (за наявності);
  •  письмовий висновок органів опіки та піклування;
  •  характеристика з місця навчання дитини із зазначенням участі батьків у вихованні;
  •  довідки з медичних закладів, дошкільних закладів, спортивних секцій, тощо;
  • довідка з місця роботи матері (батька), дані про доходи (того з батьків, хто звертається з позовом про позбавлення батьківських прав);
  • характеристика матері (батька) з місця роботи або проживання;
  • висновок психолога після бесіди з дитиною (психолог установи, в якій навчається дитина чи психолог органу опіки та піклування);
  • докази, що свідчать про аліментну заборгованість;
  • висновки лікарів, які підтверджують залежність одного з батьків від наркотиків або алкоголю.

Усі докази повинні беззаперечно підтверджувати провину батька (матері) та свідчити про неможливість зміни поведінки. Суд не може винести рішення, ґрунтуючись тільки на словах позивача.

Сімейний кодекс України передбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків із її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди в разі втрати годувальника, право на спадкування після дитини. Однак особа, позбавлена батьківських прав, зобов’язана й надалі сплачувати аліменти. Окрім того, дитина залишається спадкоємцем навіть тих батьків, яких позбавили батьківських прав.

Отже, позбавлення батьківських прав — крайній захід у відносинах між батьками й дитиною, і це найважчі сімейні спори в сенсі доказової бази й емоційного напруження сторін.

Консультацію підготувала головний юрист Здолбунівського бюро правової допомоги Рівненського місцевого центру з надання БВПД Наталія Михальчук.