назад

Подружні війни: хто з кого моральну шкоду стягне?

Далеко не завжди подружнє життя є ідеальним. Бувають у ньому сварки і навіть бійки. Нерідко між розлученим подружжям, яке вимушено проживати в одному будинку, трапляються справжні війни. Терпіти чи відстоювати свої права?

Саме боротися за свої права вирішила Катерина Н. Ще у 2014 році, після того, як її побив чоловік, вона звернулася до міліції, до суду. Але кримінальне провадження начебто за відсутністю  складу кримінального правопорушення було закрито. Жінка, відстоюючи свої права, звернулася однієї з громадських організацій ветеранів Афганістану, членом якої є чоловік, щодо неконтрольованої агресії та спричинення тілесних ушкоджень. Крім цього, Катерина звернулася до суду з позовом на чоловіка про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зовсім несподіваним для жінки стало те, що й чоловік подав на неї зустрічний позов (при цьому Катерини не було в Україні на той час) про визнання незаконними дій, захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Більше того – суд уже прийняв заочне рішення щодо задоволення позовних вимог частково. За рішенням суду жінка зобов’язана спростувати недостовірну інформацію стосовно громадянина К., надану в листах до громадської організації ветеранів Афганістану, надрукувавши спростування в одному з печатних ЗМІ Ізмаїла. До того ж, стягнуто з Катерини Н. на користь колишнього чоловіка відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 тис.  грн. і судові витрати в сумі 5,2 тис. грн.

Але чоловіка не влаштував розмір моральної школи і він звернувся до апеляційного суду.  Постановою  Одеського апеляційного суду його апеляційну скаргу залишено без задоволення, а заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду залишено без змін.

З бажанням спростувати це заочне рішення суду Катерина Н. звернулася до Ізмаїльського місцевого центру з надання БВПД. Допомогу у цій справі вона отримала від адвоката Анастасії Жигуліної. Була подана касаційна скарга на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду та на Постанову Одеського апеляційного суду.  Разом з цим подана заява на  поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

«Підставою для оскарження стало те, що суд першої інстанції та апеляційний суд не врахували, що пані Катерина, зверталася до громадської організації ветеранів Афганістану  через небезпеку для власного життя у зв’язку з неконтрольованою агресією, і таким чином намагалася врегулювати складні взаємовідносини з чоловіком для недопущення у майбутньому застосування стосовно неї фізичного насильства», – розповідає Анастасія Жигуліна.

Водночас, підтвердженням вказаних обставин були письмові докази, які суд першої інстанції неодноразово ігнорував і знецінював. Врахувавши факти, Касаційний суд постановив нове рішення, яким скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і виніс своє рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог громадянину К.