назад

Порядок та підстави позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на недобросовісних батьків і це можливо тільки у наступних випадках (ст. 164 Сімейного кодексу України):

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Кожну із цих підстав потрібно доводити і підтверджувати окремими доказами.

Доказами, які можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав: висновок управління у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав; показання свідків (близьких родичів, сусідів та інших), які можуть підтвердити факт ухилення від виконання обов’язків по вихованню дитини, жорстокого поводження з дитиною, посягання на її статеву недоторканість, експлуатацію дитини; довідка з дитячого садка або школи про те, що батько або мати не бере участі у шкільному житті дитини і не бере участі у її вихованні; заява самої дитини; наявність хронічного алкоголізму повинно підтверджуватись відповідним медичним висновком (всякого роду припущення з цього приводу не допускаються); вирок суду, щодо батьків стосовно вчинення замаху на вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, доведення до самогубства, побої, катування відносно їхньої дитини.

Законодавством чітко встановлений порядок позбавлення батьківських прав, – в Україні такий процес відбувається тільки в судовому порядку.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Усі докази повинні беззаперечно підтверджувати провину батька (матері) та свідчити про неможливість зміни поведінки.

Приблизний перелік документів, необхідних (основних) для позбавлення батьківських прав:

копія паспорта заявника;

довідка про місце проживання дитини разом з матір’ю (батьком) та підтвердження факту утримання дитини;

копія свідоцтва про народження дитини;

копія свідоцтва про розірвання шлюбу (за наявності);

письмовий висновок органів опіки та піклування;

характеристика з місця навчання дитини із зазначенням участі батьків у вихованні;

довідки з медичних закладів, дошкільних закладів, спортивних секцій, тощо;

довідка з місця роботи матері (батька), дані про доходи (того з батьків, хто звертається з позовом про позбавлення батьківських прав);

характеристика матері (батька) з місця роботи або проживання;

висновок психолога після бесіди з дитиною (психолог установи, в якій навчається дитина чи психолог органу опіки та піклування);

докази, що свідчать про аліментну заборгованість;

висновки лікарів, які підтверджують залежність одного з батьків від наркотиків або алкоголю;

докази вчинення насильства стосовно дитини, тощо.

Також стаття 166 Сімейного кодексу  України визначає, що особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.