назад

Працевлаштування військовослужбовців: гарантії та пільги

Військовослужбовці в Україні мають низку пільг, переваг та соціальних гарантій у трудовій діяльності, передбачених чинним законодавством. Детальніше консультують юристка Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій області Ольга Волощук та волонтер БПД Назар Шеремета.

     Прийняття на роботу

Для більшості працівників, зважаючи на норми трудового законодавства, передбачений випробувальний строк. Проте відповідно до частини 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється в разі прийняття на роботу осіб, звільнених у запас із військової чи альтернативної (невійськової) служби.

Зокрема, додаткові гарантії у працевлаштуванні має молодь, яка звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби і яка вперше приймається на роботу. Для працевлаштування зазначених категорій осіб підприємствам встановлюють квоту (передбачено Законом України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI). Згадані гарантії, зважаючи на норми ст. 196 КЗпП, чинні протягом шести місяців після закінчення або припинення служби. Також згідно з частиною 1 ст. 197 КЗпП вказаній категорії осіб перше робоче місце надається на строк не менше двох років.

   Додаткові гарантії учасникам бойових дій в отриманні роботи

До категорій осіб, які мають право на отримання додаткових гарантій у працевлаштуванні, серед інших, належать  учасники бойових дій. Для працевлаштування цих категорій осіб підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік (відповідно до ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення»). Якщо такі особи працевлаштовуються на новостворене робоче місце за направленням служби зайнятості строком не менше ніж на два роки, то роботодавець має право на отримання щомісячної компенсації в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченої ст. 26 Закону «Про зайнятість населення».

    Підвищений розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам незалежно від страхового стажу в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), якщо вони є ветеранами війни, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни. Це передбачає ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

    Переважне право на залишення на роботі

Згідно зі ст. 42 КЗпП у разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам із вищою кваліфікацією й продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема:

· учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551;

· працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

    Переважне право на укладення трудового договору

Згідно зі ст. 421 КЗпП працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 ст. 40 КЗпП (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору в разі повторного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган приймає на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Такі переваги мають, зокрема, учасники бойових дій – їм надається переважне право на укладення трудового договору в разі повторного прийняття на роботу без зазначення строку.

Також зауважимо, що працівники з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, мають перевагу на залишення на роботі в разі вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення їх зі служби (ст. 42 КЗпП).

   Записи до трудових книжок

Перед кадровиками часто постає питання, чи потрібно вносити відомості про військову службу до трудової книжки. Тож нагадаємо, що головним документом, який регулює порядок ведення, заповнення, зберігання трудових книжок, є Інструкція № 58. Відповідно до положень пункту 2.19 цієї Інструкції до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, записи про час служби в складі Збройних сил України та інших військах, де на осіб, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) та дати звільнення зі служби. Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до внесення відомостей про роботу на цьому підприємстві.

У той же час Мінсоцполітики України у своєму листі від 4 квітня 2018 р. № 156/0/22-18 зазначало, що період проходження військової служби не може підтверджуватися відповідними записами, внесеними до трудових книжок працівників, адже цей документ, відповідно до ст. 48 КЗпП, підтверджує лише трудову діяльність працівника. Документом для підтвердження проходження військової служби є військовий квиток.

У разі звільнення працівника роботодавець зобов’язаний в останній день роботи працівника видати йому належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок у строки, визначені законодавством. Проте в разі мобілізації роботодавця – фізичної особи свої обов’язки він повинен виконати протягом місяця, але вже після демобілізації.

    Право на відпочинок та оздоровлення

За законодавством кожен працівник має право на відпочинок. Згідно з пунктом 5 частини 7 ст.10 Закону про відпустки щорічна основна відпустка за бажанням працівника надається особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання. Зокрема, учасники АТО/ООС мають право на отримання щорічної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи.

Крім того, учасники АТО/ООС мають додаткові гарантії щодо отримання кількох видів відпусток. Так, згідно зі ст. 162 Закону про відпустки учасникам бойових дій надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, а на підставі ст. 25 цього Закону за бажанням працівника в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати. Також відповідно до пункту 6 частини 12 ст. 10 Закону про відпустки роботодавець має надавати щорічні відпустки в зручний для дружин (чоловіків) військовослужбовців час.

Відповідно до ст. 101 Закону № 2011 військовослужбовці мають право на відпустки, які надаються під час служби. Тож військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки зі збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років – 35 календарних днів; від 15 до 20 років – 40 календарних днів; понад 20 календарних років – 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Крім того, відповідно до пункту 4 ст. 101 Закону № 2011 військовослужбовцям, виконання обов’язків військової служби яких пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров’я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка зі збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Увага! Під час розрахунку суми для оплати листка непрацездатності страховий стаж до уваги не береться.

    Грошове забезпечення військовослужбовців

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення:

– стабільне щомісячне грошове забезпечення: Сухопутні війська Збройних Сил України від 10 200 грн., Десантно-штурмові війська Збройних Сил України від 11 200 грн., Сили спеціального призначення від 12 200 грн.;

– для офіцерів грошове забезпечення складає від 14 000 грн.;

– гарантоване підвищення грошового забезпечення в разі просування по службі;

– додаткова щомісячна надбавка військовослужбовцям за участь в Операції об’єднаних сил (ООС) на лінії бойового зіткнення (на першій лінії – 17 000 грн., на другій лінії – 6 500 грн.);

– виплата витрат на відрядження (добові, проживання, дорога);

– виплата грошової компенсації за піднайом житла;

– щорічна матеріальна допомога на оздоровлення в обсязі грошового забезпечення;

– щорічна матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в обсязі грошового забезпечення.

 Після укладання першого контракту військовослужбовцям виплачують одноразову грошову винагороду (в залежності від встановленого Урядом прожиткового мінімуму (на 01 січня 2021 року – 2189 грн.) в розмірах:

– особам рядового складу – 18 160 грн.;

– особам сержантського і старшинського складу – 20 430 грн.;

– особам офіцерського складу – 22 700 грн.

Відповідно до ст.119 Кодексу законів про працю України за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладання нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закріплення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров’я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).