назад

Права донора в Україні: що потрібно знати?

Як відомо, 14 червня кожного року відзначається Всесвітній день донора. В Україні саме в цей день прийнято проводити масштабні акції, спрямовані на підтримку та популяризацію донорського руху в державі. Сучасні технології дозволяють зареєструватися в електронній черзі й на визначений час з’явитися до найближчого медичного центру або мобільної бригади, аби мати можливість допомогти тим, хто цього справді потребує. Те ж саме стосується й реципієнтів. Вони заповнюють електрону форму, створюючи, таким чином, запит, що слугує своєрідним орієнтиром для медичних працівників при здійсненні забору крові.

Загалом згідно з статистичними даними один донор крові може врятувати життя трьох людей, тому пріоритетним напрямком національного волонтерського  руху є стимулювання громадян до взаємодопомоги. У свою чергу виникає цілком передбачуване запитання, а чи кожен може стати донором? Що для цього потрібно? Авжеж ні. Якщо особа прагне стати донором крові, то, по-перше, на день забору біологічного компоненту у виді крові вона повинна досягти 18-річного віку. По-друге, стан потенційного донора з точки зору медичних показників повинен визначатися як задовільний. Це означає, що вага особи повинна бути не нижчою 50 кг, окрім цього, повинно бути встановлено, що відсутні злоякісні пухлини, захворювання крові, туберкульоз, ВІЛ/СНІД тощо. Якщо Ви повністю відповідаєте вище вказаним критеріям, то у такому разі сміливо можете приєднуватися до такої ініціативи.

Варто пам’ятати, що громадянин, який вирішив стати донором крові відповідно до закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові»  наділяється численними правами, що вважаються складовими його правового статусу.  Так, керуючись ст.18 згаданого нормативного акту до них можна віднести права донора на:

1) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я, пов’язану із здійсненням донорської функції;

2) участь у діяльності громадських організацій з метою популяризації добровільного безоплатного донорства;

3) правовий захист від будь-яких форм дискримінації за станом здоров’я;

4) відшкодування шкоди, заподіяної її здоров’ю у зв’язку з виконанням донорської функції.

Щодо останнього пункту зауважимо, що у випадку настання інвалідності донора, обумовленої виконанням донорської функції, громадянин може розраховувати на пільги та компенсації подібно до випадків встановлення трудового каліцтва чи виникнення професійного захворювання. Якщо виконання донорської функції призвело до смерті донора, то у такому разі членам сім’ї померлого, які перебували на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника.