назад

Права та обов’язки осіб при проведенні профілактичних щеплень

Вважається, що вакцинація є найефективнішим способом захисту від інфекційних захворювань. Людський організм реагує на введену вакцину, виробляючи імунітет до хвороби.

Загальновідомим є той факт, що будь-яке щеплення у рази безпечніше, ніж захворювання, від якого воно захищає.

Однак, жодна вакцина не є 100% – во безпечною та не гарантує абсолютного захисту від інфекцій усім вакцинованим особам.

Інколи після проведення щеплення можуть виникнути побічні реакції, що великою мірою залежать від індивідуальних особливостей організму, у формі алергічних висипів, дратівливості, млявості, підвищення температури тіла.

Стаття 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлює, що вакцинація є складовою медичної допомоги, що надається пацієнтові, а згідно статті 10  громадяни України зобов’язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Вакцинація відповідно до чинного законодавства України поділяється на:

  • добровільну;
  • рекомендовану;
  • обовязкову;
  • примусову.

 

Добровільна вакцинація проводиться за бажанням та за наявності згоди особи, якій робиться щеплення з метою профілактики виникнення певних захворювань.

Розділ ІІІ Календаря профілактичних щеплень, затверджений Наказом МОЗ України від 16.09.2011 № 595, передбачає перелік рекомендованих профілактичних щеплень. Зокрема, щеплення від грипу рекомендовано будівельникам, військовослужбовцям, медичним працівникам, особам похилого віку, вагітним жінкам тощо. Так як, рекомендація не є обов’язком, від неї можна відмовитись.

Цей Календар включаєтакож і обов’язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.
Інші обов’язкові щеплення встановлюються відповідно до Календаря для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров’я; щеплення дітей після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин); щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об’єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань.

Наявні випадки, коли вакцинація може проводитися особі без її усвідомленої згоди. Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров’я» згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наяності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливостіотримати з оюєктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чт його законних представників. Наприклад, щеплення від сказу після укусу зараженої тварини.

Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.
Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними,профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників.
Особам віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації та за згодою об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб.
Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідків.

Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов’язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Принцип добровільної згоди гарантується ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права (ООН, 1966 рік) ст.ст. 5; 6 Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини (Конвенція про права людини та біомедицину) ст. 28 Конституції України ст.284 ЦПК України ст.ст. 42; 43 ЗУ “Основи законодавства про охорону здоров’я” ст .12 ЗУ “Про захист населення від інфекційних хвороб”

Обов’язок ст. 10 ЗУ ”Основи законодавства України про охорону здоров’я ” Громадяни України зобов’язані: а) піклуватись про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; ст . 5 ЗУ “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення ” Громадяни зобов’язані: піклуватися про своє здоров’я та здоров’я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;… проходити обов’язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках;… ч.2 ст.15 ЗУ “Про захист населення від інфекційних хвороб» Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. ч.1 ст. 12 ЗУ ”Про захист населення від інфекційних хвороб” Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими і включаються до календаря щеплень.