назад

Представник центру допоміг клієнтці захистити її право на аліменти на її утримання

У квітні 2019 року до Хустського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася гр. Чорнило А.Г. з приводу надання їй безоплатної вторинної правової допомоги.

Громадянка розповіла, що вона є перестарілою особою, має троє дітей і лише один із них (по тексту – Відповідач) має можливість  утримувати її і тому їй необхідно підготувати позовну заяву про стягнення аліментів з сина.

При підготовці матеріалів для оформлення та подання до суду відповідної позовної заяви щодо стягнення аліментів на своє утримання з сина, представник та клієнт керувалися тим, що у  квітні 1998 року чоловік клієнтки місцевого центру помер. За станом здоров’я вона не може працювати і потребує сторонньої допомоги. Інших джерел доходів, окрім пенсії вона не має. Син, відповідач по справі – аліменти нікому не платить, і в нього є можливість надавати матері матеріальну допомогу, однак не надає.  Вже понад два роки  він взагалі припинив спілкування матір’ю,  навіть у телефонному режимі. Власного житла гр. Чорнило А. Г.  не має, бо відчужила своє майно сину – відповідачу по справі, який його продав і збудував на іншому місці особистий житловий будинок, де проживає по даний час і за адресою місця розташування якого зареєстрована клієнтка місцевого центру. Вже більше, як 15 років вона не проживає за адресою реєстрації у будинку відповідача через нестерпні умови проживання, які їй в ньому було створено, а проживає з того часу у знайомих людей, які їй надають тимчасовий прихисток. Станом на період звернення до суду гр. Чорнило А.Г. отримує пенсію у розмірі 2030 гривень щомісячно й інших джерел доходу у неї немає. Одночасно, вона є самотньою людиною похилого віку, а у зв’язку із її літнім віком, останні роки часто хворіє, в результаті чого доводиться витрачати багато коштів на ліки. Тож  на харчування, та інші життєві потреби лишається мізерна частка. Становище жінки є вкрай нужденним. Син клієнтки місцевого центру матеріальним становищем не цікавиться, де та в яких умовах його мати проживає,  його також не цікавить. Побутовими предметами першої необхідності вона забезпечити себе не може, позаяк, у неї відсутні на це кошти.

Разом з цим, при підготовці відповідної заяви, представник  клієнтки  керуючись Статтею 51 Конституції України зазначає, що «повнолітні діти зобов’язані піклуватись про своїх непрацездатних батьків» і статтею 202 СКУ, згідно якої «повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги».

В результаті належного проведення відповідних процесуальних дій щодо захисту прав та інтересів клієнта місцевого центру, Хустським  районним судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі та вирішено стягувати аліменти з відповідача по справі на утримання своєї матері.

Однак Відповідачем по справі  (309/2810/19) подано апеляційну скаргу на рішення Хустського районного суду і, в результаті повторного проведення працівником місцевого центру належного захисту прав та інтересів клієнтки, Закарпатським апеляційним судом  винесено постанову, якою рішення Хустського районного суду щодо стягнення аліментів з сина клієнтки центру залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача по справі залишено без задоволення.