назад

Протидія дискримінації за ознакою статі у галузі реклами

14 вересня на хвилях Українського радіо. Херсон вийшла прямоефірна передача «Про це говорять», присвячена питанням гендерної рівності в Україні та протидії дискримінації за ознакою статі.

Під час прямого ефіру заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко надала телефонний коментар ведучій програми Маргариті Лазник  щодо правого регулювання протидії дискримінації за ознакою статі у галузі реклами.

 

Гендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Стаття 24 Конституції України закріплює рівність прав жінки та чоловіка.

10 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла у 2 читанні Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» (далі – Закон).

Прийняття вказаного Закону зумовлене, насамперед, необхідністю удосконалення правового регулювання у галузі реклами щодо протидії дискримінації за ознакою статі та посилення відповідальності за таку рекламу, а також захисту прав споживачів реклами. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Законом, зокрема, визначено поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі».

Дискримінаційна реклама – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб.

Дискримінаційна реклама за ознакою статі – реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

У рекламі забороняється:

  • вміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними з ознакою статі;
  • вміщувати твердження та/або зображення щодо переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення (за винятком соціальної реклами);
  • принижувати гідність людини за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
  • демонструвати насильство за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
  • використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання» (за винятком соціальної реклами).

В рекламі про вакансії (прийом на роботу) забороняється:

  • пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);
  • висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).

 Відповідальність за порушення законодавства про рекламу в частині дискримінаційної реклами за ознакою статі.

 Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону, за винятком порушень щодо реклами із працевлаштування, адже Законом передбачено, що у разі порушення вимог щодо реклами із послуг працевлаштування рекламодавець сплачуватиме до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

  1. рекламодавці, винні:
    – у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
    – у наданні малодостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
    – у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
    – у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
    – у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
  2. виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
  3. розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

На вимогу органів державної влади, визначених статтею 26 Закону України «Про рекламу», на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу (далі – державні органи), рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов’язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний державний орган має право:

  • вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
  • вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
  • надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень;приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
  • приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 Закону України «Про рекламу», можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

Держпродспоживслужба за поданням вищевказаних державних органів або самостійно у випадках, передбачених статтею 27 Закону України «Про рекламу», накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців, виробників реклами та її розповсюджувачів.

Держпродспоживслужба також може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Куди звертатися споживачам реклами у разі виявлення ознак гендерної дискримінації?

 Статтею 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (від 06.09.2012) визначено, що особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися із скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом.

 Можна звернутися до наступних інституцій:

  1.  до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (https://www.ombudsman.gov.ua).Статтею 9 Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» (від 08.09.2005) передбачено, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: у рамках здійснення контролю за додержанням прав та свобод людини і громадянина здійснює контроль за дотриманням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; розглядає звернення про випадки дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі; у щорічній доповіді висвітлює питання дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та насильства за ознакою статі. Зокрема, можна звернутися за телефоном 0 800 50 17 20;
  2. до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
    У їх складі визначаються уповноважені особи (координатори), на яких покладено функції щодо забезпечення рівності прав і можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі, у межах своїх повноважень організовують роботу відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в напрямі: розгляду та аналізу звернень громадян з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також з питань вчинення насильства за ознакою статі, вивчення причин, що його зумовлюють, та повідомлення про них правоохоронним органам згідно із законодавством.
  3. до Держпродспоживслужби (https://dpss.gov.ua/), яка здійснює контроль заДотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
  4. до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення,  яка розглядає звернення щодо порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіо (у тому числі, про частку реклами, відокремлення реклами у теле-, радіопередачах від інших програм, передач на їх початку та наприкінці). Можна в тому числі залишити звернення на сайті (https://www.nrada.gov.ua/) або надіслати електронне звернення на адресу: [email protected]
  5. до суду. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Споживачі реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною, неправомірною порівняльною рекламою та/або дискримінаційною рекламою, на відшкодування шкоди відповідно до законодавства України.
  6. до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (https://www.legalaid.gov.ua).Не слід забувати і про правову консультацію та юридичний супровід. Безкоштовну юридичну консультацію можна отримати за номером телефону 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно). Крім того, категоріям осіб, які визначені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», надається безкоштовна вторинна правова допомога (захист, складення документів процесуального характеру та представництво інтересів осіб).
  7. зателефонувати на відповідні «гарячі лінії»:
  • Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації  0 800 500 335 або короткий номер з мобільного 116 123 (у будні з 12.00 о 16.00). Якщо необхідна відповідна консультація та алгоритм подальших дій;
  • урядова «гаряча лінія» 15-45.