назад

Одруження – зважений крок у житті кожної людини.
Проте трапляється, коли шлюб реєструють ще до досягнення повноліття. Діти зустрічаються, вони відчувають себе морально готовими до укладення шлюбу, чекають на первістка.
До Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Центр) звернулася неповнолітня мешканка Марина із нагальним для неї питанням стосовно можливості укладення шлюбу неповнолітніми.
Допопомагаючи Центру у забезпеченні доступу людей до безоплатної правової допомоги волонтер Максим Тукаленко, підготував юридичну консультацію з цього приводу.

Шлюб – сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Присутність нареченого та нареченої в момент державної реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою, державна реєстрація шлюбу через представника не допускається.
Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя, але не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя відповідно до Сімейного кодексу України:
– проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу;
– релігійний обряд шлюбу (за винятком, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів ДРАЦСу).
Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Не можуть бути у шлюбі між собою:
– особи, які є родичами прямої лінії споріднення;
– рідні брат і сестра, які мають одного або обох спільних батьків;
– двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
– усиновлювач та усиновлена ним дитина (шлюб між ними може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення). Також за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним);
– особи, які вже перебувають у шлюбі (жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу).
Законодавство передбачає, що суд може надати право на укладення шлюбу особі, яка досягла 16 років, якщо це відповідає її інтересам. Для цього слід звернутися із заявою до суду.
Заяву до суду подає особа, якій виповнилося 16 років та яка бажає укласти шлюб. Така заява подається особою за місцем проживання. До заяви подаються докази того, що ранній шлюб відповідає інтересам неповнолітнього. За статистикою у більшості випадків це вагітність майбутньої дружини, далі йдуть наявність спільної дитини та фактичне створення сім’ї без реєстрації шлюбу.
У заяві про надання права на шлюб зазначаються:
– найменуваня суду, до якого звертається особа;
– контактні дані заявника/заявниці, місце проживання;
– прохання до суду надати право на шлюб;
– обґрунтування, що шлюб відповідає інтересам неповнолітнього заявника/заявниці з наведенням конкретних обставин, які свідчать на користь такого рішення.

До заяви додаються відповідні документи:
-свідоцтво про народження заявника;
-копія паспорта заявника;
-будь-які документи, які підтверджують підстави надання права на шлюб : свідоцтво про народження дитини, довідка з медичного закладу про вагітність тощо;
-квитанція про сплату судового збору (становить 0, 2 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб) станом на 2021рік – 454 грн.00 коп.
Після реєстрації шлюбу неповнолітні набувають повної цивільної дієздатності як повнолітні.
І навіть після розлучення до досягнення ними 18 років така дієздатність зберігається.