назад

Що таке введення споживача в оману та як себе захистити?

Досить часто при покупці товару Вам не говорять його характеристики, не зазначають його дефекти, або коли Ви берете кредит в банку не попереджують про відсотки, які будуть нараховуватися на тіло кредиту. Саме одним із таких способів нечесної конкуренції є введення споживачів в оману. Що таке введення споживача в оману та як захистити себе у такому випадку розповідає юристка Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман для видання ЮРИСТ&ЗАКОН.

Основні поняття

Під недобросовісною конкуренцією необхідно розуміти будь-які дії, що суперечать торговим та іншим нормативно-правовим актам у господарській діяльності. Одним із найпоширеніших видів нечесної конкуренції є надання виробником для своєї продукції невластивих позитивних та привабливих для споживача властивостей.

Відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» інформацією, яка вводить споживача в оману є інформація, яка спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який він міг не погодитися, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про товар, послугу тощо.

Яка інформація може вважається такою, що вводить споживача в оману?

Інформацією, що вводить споживача в оману зі сторони виробника є:

 

  • характеристики продукції (відомості про наявність продукції в обігу та її переваги, яку небезпеку може нести дана продукція, склад та методи використання продукції тощо);
  • гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції (ненадання гарантійного талону, не зазначення відділень, які здійснюють гарантійне обслуговування продукції);
  • спосіб продажу, ціну, наявність знижок або інших цінових переваг ();
  • умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу;
  • місце розташування і повну назву продавця (в разі потреби – місце розташування і повну назву особи, від імені якої виступає продавець);
  • характер, атрибути та права продавця (зокрема інформації про його особу, статус, наявність ліцензії тощо);
  • небезпеку, яка може загрожувати споживачу у зв’язку з покупкою або використанням продукції;
  • права споживача (у тому числі право відмовитися від продукції, право на заміну продукції неналежної якості або відшкодування понесених збитків у зв’язку з придбанням продукції).

Врегулювання спору

По-перше, необхідно зафіксувати порушення суб’єктом господарської діяльності, а саме поширення інформації, яка вводить або може вводити в оману споживача та зібрати належні докази. Оскільки відповідно в постанові Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2020 року по справі                                  № 293/780/18 було наголошено, що згідно з постановою Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 3-11гс14, що позивач має довести обставини, якщо стверджує про вчинення правочину під впливом обману. Посилання на рішення суду:  https://reyestr.court.gov.ua/Review/88641581.

По друге, звернутися до Антимонопольного комітету України для притягнення порушника до відповідальності, вимагати припинення порушення законодавства та відновлення порушених прав.

По-третє, Антимонопольний комітет України вивчає матеріали справи, висновки експертів, пояснення свідків, а також інші докази у справах про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції (рекламний ролик, листівка з акційними пропозиціями, фото рекламного плакату, проведене незалежне експертне дослідження впливу на споживачів недобросовісної реклами або інформації).

Після вивчення всіх матеріалів Антимонопольний комітет України виносить рішення. У разі незгоди з прийнятим рішенням його можна оскаржити в суді у 2‑х місячний строк з дня його одержання.

Судова практика оскарження рішення Антимонопольного комітету України

Для кваліфікації дій суб’єктів господарювання як недобросовісної конкуренції необов’язково з’ясовувати настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, настання інших відповідних наслідків. Достатньо встановити сам факт вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв’язку з відповідними діями таких суб’єктів господарювання (статті 6 і 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 4, 6, 8, 15-1, 16-18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі  № 910/23000/17, посилання на рішення суду:  https://reyestr.court.gov.ua/Review/82998256.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», до суб’єкта господарювання, який вчиняє дії, які визначаються недобросовісною конкуренцією, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі до 5% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, а особи, які зазнали збитків даним порушенням можуть звернутися до суду задля їх відшкодування.

Строк притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності 3 роки з дня вчинення порушення, а у разі порушення, що тривало в часі – три роки з дня закінчення вчинення порушення

Нині досить багато способів за допомогою яких можна ввести в оману споживача, про те головне вчасно та якісно зафіксувати дане порушення, адже лише в такому випадку Ви зможете захистити своє порушене право.