назад
14.05.21

Штраф замість позбавлення волі – результат успішного захисту адвоката системи БПД

Чимало злочинів, таких як грабежі, розбої чи хуліганства, вчиняються особами після розпивання алкогольних напоїв. Саме в стані сп’яніння людина, не усвідомлюючи наслідки своїх діянь, здійснює, як їй здається, безневинні вчинки. Потому людині дуже важко згадати, як вона вчинила злочин і що її на це спонукало. Проте, ця обставина не звільняє особу від відповідальності, і, навіть навпаки, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння – обставина, що обтяжує покарання.

Клієнт Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, повертаючись додому у стані сильного алкогольного сп’яніння, вирішив не турбувати рідних та переночувати надворі. Не контролюючи свої дії, він проник до чужого автомобіля і заснув. Зранку чоловіка розбудив власник авто разом з поліцейськими, які його одразу затримали. Під час огляду автомобіля були виявлені пошкодження на замку запалювання, а залишені напередодні там речі знаходилися не на своїх місцях, створюючи безлад в авто. В свою чергу, затриманий на місці злочину чоловік наголошував на тому, що він не мав наміру заволодіти чужим майном.

Беручи до уваги обставини скоєння злочину та здобуті докази, органи досудового розслідування кваліфікували дії громадянина як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в сховище ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. Отож, чоловік обвинувачувався у тому, що він намагався здійснити крадіжку чужого майна з автомобіля, який належить потерпілому.

Проте, адвокат Ігор Шаповалов, який захищав клієнта за дорученням Регіонального центру, зауважив, що позиція обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях про крадіжку, які не можуть бути доказами його винуватості. Під час судового розгляду він довів відсутність умислу в діях чоловіка на таємне викрадення чужого майна та недоведеність відповідної кваліфікації діяння.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, суд перекваліфікував дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, що передбачали покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, на ч.1 ст.162 КК України – незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, що карається штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-х років.

Таким чином за правилами ч.3 ст. 337 КПК України суд перекваліфікував дії обвинуваченого з тяжкого злочину на кримінальний проступок.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише у частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч.3 ст.337 КПК України).

Отож, беручи до уваги той факт, що клієнт Регіонального центру визнав свою вину у проникненні до чужого авто та щиро покаявся, суд визнав його винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначив покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Повний текст рішення за посиланням:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96332395