назад

Сімейні війни або як позбутися домашнього тирана

Домашнє насильство – явище, на жаль, не рідкісне. Від нього часто страждають мовчки, боячись зізнатися оточуючим, повідомити про ці факти у правоохоронні органи… Мотивів мовчання безліч — сором, страх, відчай, коли здається, що ніхто не здатен допомогти. Та все ж коли терпіти вже несила жінки все ж відважуються розповісти про це і попросити допомоги.

І ось відразу не один такий приклад, коли постраждала особа не залишилася з бідою сам-на-сам.

Одного травневого ранку до притулку для жінок Благодійної організації «Світло надії» прийшла жінка, зватимемо її Світланою, та розповіла, що мешкає у одному з районів нашої області, має співмешканця та двох спільних дітей, вагітна втретє. Останнім часом на ґрунті матеріальних проблем, що виникли у сім’ї її співмешканець почав шукати розради у чарці. Будучи на підпитку почав звинувачувати у всіх бідах її та дітей, постійно їх сварячи, ображаючи нецензурною лайкою без причини, всі кошти, що були у сім’ї чоловік періодично забирав і витрачав на розваги, а на її зауваження штовхав та бив її. Спочатку жінка терпіла, маючи надію, що проблеми минуть і співмешканець знову змінить своє ставлення на краще.

Та з кожним днем ставало все гірше, ставлення ставало все жорстокішим. Боячись за дітей, своє життя та ще не народжену дитину, яку носить під серцем, жінка потай забрала дітей, свої речі та дременула як кажуть «у світ за очі». Вже в Полтаві почула про благодійну організацію й вирішила звернутися до них.

Забезпечивши жінку житлом та іншим найнеобхіднішим Благодійна організація «Світло надії», яка не перший рік на партнерських засадах співпрацює з Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, перенаправила жінку для надання їй правової допомоги у питанні протидії домашньому насильству.

Надання правової допомоги у даній справі було доручено фахівцю Полтавського бюро правової допомоги , адвокату Артемові Пархоменку.

«Поспілкувавшись із Клієнткою я дійшов висновку, що наявні усі підстави для звернення до суду за отриманням обмежувального припису щодо кривдника. Вдалося з’ясувати, що небайдужі односельці, які чули останню сварку, все ж повідомили поліцію про таку поведінку співмешканця» – розповідає фахівець —  «А крім того, співмешканець і серед односельців характеризувався не зовсім добре, адже про його поведінку в сім’ї було чутно і людям, що проживали поряд.» – говорить він.

 Отож озброївшись доказами його протиправної поведінки фахівець склав заяву про видачу обмежувального припису щодо кривдника, яка була подана до районного суду та підтримана фахівцем у судовому засіданні із наведенням переконливих доводів обраної правової позиції.

Розглянувши заяву, місцевий суд її задовольнив, ухваливши рішення про заборону співмешканцю наближатися до Світлани та дітей ближче ніж на 100 метрів, переслідувати їх та у будь-який спосіб спілкуватися. Зобов’язано також його покинути їх спільне місце проживання і не наближатися до нього ближче як на 100 метрів. Виконання рішення доручено місцевому відділу поліції, який тепер прискіпливо контролює поведінку співмешканця.

А Світлана змогла повернутися до рідного дому і вже не боїться там перебувати. Тим часом співмешканець має шестимісячний строк на роздуми і переосмислення своєї поведінки, після спливу якого можливо заслужить у Світлани другий шанс на побудову спільного щасливого сімейного життя.

Відрадно те, що це не єдиний приклад реальної допомоги жінкам, що страждають від домашнього насильства.

В один із днів липня 2020 року до Полтавського бюро правової допомоги звернулася Людмила, яка розповіла, що близько чотирьох років тому вона вийшла заміж, у шлюбі в неї народився син. Неприємності почалися близько року тому, коли чоловік захопився азартними іграми, у зв’язку з чим почали виникати сварки. Чоловік постійно ображав її та дитину, тому вона вирішила розлучитися з ним та переїхала з дитиною жити до своєї мами. Після розлучення чоловік постійно частенько приходив до квартири її мами, вимагаючи щоб жінка повернулася за місцем їх колишнього проживання бо вважає, що вона зобов’язана це зробити, давши колись клятву жити разом довіку. Коли ж отримував відмову, то вчиняв сварки та бійки. З цього приводу вона та її мати неодноразово викликали поліцію. А свідками цих подій були сусіди та мешканці під’їзду. Під час спілкування з дитиною чоловік налаштовував їх сина проти матері та бабусі, тому після спілкування з батьком дитина ставала сама-не-своя і теж проявляла агресію до них. З цих мотивів жінка почала обмежувати спілкування батька з дитиною, проте через орган опіки та піклування батько домігся встановлення йому годин спілкування з дитиною.

Надання правової допомоги у даній справі також було доручено фахівцю Полтавського бюро правової допомоги , адвокату Артемові Пархоменку.

«Вивчивши ситуацію мною було встановлено наявність заборгованості по аліментам, а також те, що органом опіки та піклування при прийнятті рішення не взято до уваги обставини щодо протиправної поведінки батька відносно матері дитини та факти маніпулювання батьком свідомістю в особистих цілях. Отож з метою доведення всіх обставин, що мають значення у справі, нами невідкладно розпочато збір доказів» —  розповідає спеціаліст — «В органах поліції отримано інформацію щодо викликів поліції, які були досить частими, встановлено що відносно чоловіка поліцейськими було винесено терміновий заборонний припис, а це означає, що факти вчинення домашнього насильства у ході перевірки знайшли своє підтвердження. Залучено свідків, отримано висновок психолога, який спілкувався з дитиною та відобразив її слова щодо цих подій, після чого складено заяву про видачу обмежувального припису та подано її до суду».

Під час судового розгляду зібрані докази стали достатніми і беззаперечно свідчили про факти вчинення чоловіком домашнього насильства. Намагання чоловіка видати себе за добропорядного, посилаючись на те, що це саме жінка навмисно його оговорює, лишилися марними, адже спростовувалися доками, що були подані заявницею та її представником.

Слова ж чоловіка підтвердження не знайшли. Більше того, вони були спростовані доказами, поданими представником. Тому, районний суд повністю задовольнив заяву жінки, ухваливши рішення про видачу обмежувального припису щодо кривдника, яким заборонено чоловікові наближатися до колишньої дружини та дитини ближче ніж на 100 метрів, переслідувати їх та у будь-який спосіб спілкуватися.

На підставі судового рішення орган опіки та піклування переглянув своє рішення про встановлення годин спілкування батька з дитиною і скасував його, посилаючись на встановлені факти протиправної поведінки чололвіка відносно колишньої дружини та дитини, а в задоволенні заяви чоловіка про встановлення йому годин спілкування з дитиною йому було відмовлено.

Чоловікові також роз’яснено, що спілкування з дитиною можливе лише після суттєвої зміни його моделі поведінки на краще та завершення шестимісячного строку, протягом якого діятиме обмежувальний припис щодо нього, дотримання якого контролюється поліцією. Наскільки дієвим фактором, що вплине на поведінку кривдника стане обмежувальний припис покаже час, якого вдосталь для осмислення та виправлення скоєних помилок.

«Оскільки кожен випадок досить індивідуальний, інколи доводиться діяти досить делікатно задля досягнення позитивного результату, тому єдиного механізму на всі випадки, кажучи по правді, не існує. Головне полягає в наступному.

Найперше і найголовніше, не потрібно мовчати про проблему, адже просити про допомоги не соромно. Тому рекомендую звернутися до юриста якому довіряєте чи бюро або центру правової допомоги, де спеціаліст, після з’ясування усіх важливих обставин, допоможе Вам обрати правильну модель поведінки та розповість про можливі шляхи виходу із ситуації, що склалася», – додає  юрист Полтавського бюро правової допомоги Артем Пархоменко.