назад

Спадковий договір та наслідки невиконання

До Хмільницького бюро правової допомоги Козятинського МЦ з надання БВПД  звернулась громадянка П., яка є інвалідом І групи, з проханням допомогти розірвати спадковий договір.

Жінка розповіла, що в грудні 2010 року між нею, з однієї сторони, громадянином О. та громадянкою К., з іншої сторони, було укладено спадковий договір, який був в той самий день посвідчений державним нотаріусом Хмільницької державної нотаріальної контори. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 даного договору вони зобов`язані виконувати передбачені у ньому розпорядження громадянки П. і в разі її смерті набувають право власності на належне їй майно, а саме квартиру в м. Хмільник Вінницької області. Допомогти жінці взявся адвокат Вадим Валерійович Голівський.

Адвокат, ознайомившись з матеріалами справи, зокрема даним договором, у позовній заяві зазначив, що відповідно до п. 2.1 за даним договором на громадянина О. та громадянку К. покладаються такі обов`язки:

– сплачувати у встановлені строки вартість послуг з користування електроенергією, за користування природним газом, водопостачанням;
– проводити щорічний дрібний ремонт квартири (побілка, фарбування, миття вікон);
– надавати громадянці П. допомогу у веденні домашнього господарства;
– проводити не рідше одного разу на тиждень прибирання у квартирі;
– здійснювати купівлю продуктів харчування за свій рахунок, при необхідності допомагати у приготуванні їжі; забезпечувати купівлю ліків за свій рахунок та  надання медичної допомоги у випадку хвороби чи перебування громадянки П. у стаціонарі.

Громадянка П. свої зобов’язання в частині відмови від продажу, дарування, зміни майна, передачі майна у власність або найм (оренду) іншій особі на підставі іншого правочину виконала належним чином.

Однак відповідачі свої зобов’язання в частині виконання немайнових розпоряджень не виконували належним чином протягом  тривалого періоду часу, і взагалі переїхали на постійне місце проживання за кордон (до Ізраїлю). Неналежне виконання своїх зобов’язань, а якщо бути точнішим то абсолютне невиконання, згідно умов спадкового договору від грудня 2010 року і стало підставою для звернення до суду із позовними вимогами щодо розірвання такого договору.

Зважаючи на інвалідність та враховуючи невиконання умов спадкового договору зі сторони відповідачів, громадянка П. була вимушена неодноразово звертатись з проханням до інших людей за допомогою, які повели себе з розумінням та більш людяним ставленням. Таку допомогу надавала та надає громадянка А., яка підтвердила це у суді.

Згідно з вимогами частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК України, що і було зроблено адвокатом.

Відповідно до ст. 1302, 1304 ЦК України одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із вимогами ст. 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Відповідно до ст. 629, 628 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), тобто невиконання договору, Відповідач порушує зобов’язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов’язання. Згідно ч. 2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, то в інших випадках, встановлених договором або законом.

За таких обставин, зважаючи на невиконання Відповідачами п. 2.1 Спадкового договору від грудня 2010 року громадянка П. змушена просити розірвати його.

Дослідивши в повному обсязі матеріали справи, запити адвоката та взявши до уваги свідчення учасників справи, суд вирішив задовольнити повністю позовні вимоги громадянки П., та розірвати договір, що був укладений 2010 року.

Справа №149/1846/20