назад

Строки позовної давності у цивільному законодавстві.

Конституція України гарантує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна людина має право на судовий захист. Однак, законодавець обмежив це право інститутом позовної давності, з метою дисциплінувати сторони цивільних правовідносин та запобігти зловживанню правами з боку їх учасників. Детальніше про строки позовної давності та наслідки її спливу розповідає заступник начальника відділу Черкаського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Таміла Данько.

Що таке позовна давність та які строки позовної давності існують?

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Існує декілька видів позовної давності, залежно від строку, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом порушених прав:

  1. Загальна позовна давність – встановлюється тривалістю у три роки (застосовується до більшості вимог у цивільних правовідносинах);
  2. Спеціальна позовна давність (встановлена для окремих позовних вимог, визначених законом), яка поділяється на:

                 – скорочену

                 – подовжену.

Так, скорочена позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації;

3) про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;

4) у зв’язку з недоліками проданого товару;

5) про розірвання договору дарування;

6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;

7) про оскарження дій виконавця заповіту;

8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Подовжена позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Коли починає спливати строк позовної давності?

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи, позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання строк позовної давності починає спливати після закінчення строку, протягом якого зобовязання мало бути виконане.

Важливо! Нормами статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Чи можливо подати заяву про захист порушеного права до суду після спливу строку позовної давності?

Згідно з нормами цивільного законодавства, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність суд має з’ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв’язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).