назад

Строки звернення до суду за захистом трудових прав

Відповідно до статті 55 Конституції України  права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Громадяни нерідко  звертаються до суду  для вирішення трудових спорів, зокрема, для  поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, оскарження дисциплінарних  стягнень, тощо.  При цьому важливо  подати позов  у встановлений строк. 

         Які  ж строки звернення до суду для захисту трудових прав  консультує фахівець Новгород-Сіверського бюро правової допомоги Наталія Довбня.

Частиною першою  статті 233 Кодексу законів про працю України  передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Про те, що виходячи зі змісту частини першої статті 233 КЗпП України, вважливо розрізняти початок перебігу строку для звернення до суду залежно від виду позовних вимог: вимог у справах про звільнення та інших вимог працівника зауважив, зокрема,  Верховний Суд  у постанові від  03.02.2021р у справі № 682/2782/18.

Що стосується  порушення законодавства про оплату праці, то  працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У разі   незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії (стаття 228 Кодексу законів про працю України ).

А якщо строк звернення до суду пропущено?

Стаття 234 Кодексу законів про працю України передбачає, що у разі пропуску з поважних причин установлених строків   суд може поновити ці строки.

При цьому   в пункті 4 постанови Пленуму  Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що   «встановлені  статтями  228,  223   КЗпП  строки  звернення до суду застосовуються незалежно  від  заяви  сторін.  У  кожному  випадку  суд зобов’язаний перевірити і обговорити причини  пропуску цих строків,  а також навести у рішенні мотиви,  чому він поновлює   або   вважає   неможливим   поновити  порушений  строк.»