назад

Стягнення невиплаченої зарплати: успішний кейс юристки системи БПД Миколаївщини

Роботодавець не виплачує заробітну плату! – відповідно до правової позиції Конституційного суду України – це є посяганням на право на саме життя, адже право заробляти собі на життя є невід’ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене. Однак подібні порушення, на жаль, не є рідкістю і працівникам доводиться захищати свої трудові права у суді. Про це свідчить і практика юристів системи БПД Миколаївщини. Один з подібних кейсів був в практиці Миколаївського місцевого центру з надання БВПД.

Наприкінці 2020 року до Баштанського бюро правової допомоги звернувся місцевий мешканець, якому працедавець заборгував заробітну плату за період з травня по жовтень 2020 року, за цей час заборгованість склала майже 20 тисяч гривень. Для надання вторинної правової допомоги клієнту була призначена юристка відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Миколаївського місцевого центру з надання БВПД Надія Матвєєва.

Вивчивши матеріали справи та враховуючи, що позасудові методи впливу на роботодавця не призвели до результату і кошти клієнту виплачено не було, юристка підготувала заяву про видачу судового наказу про стягнення з працедавця нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

За результатом розгляду справи суд задовольнив вимоги у повному обсязі та 12 січня видав судовий наказ, яким зобов’язав стягнути з працедавця заборгованість із заробітної плати.

З повним текстом рішення можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94144896.

  

В цьому випадку для захисту трудових прав було вирішено звертатися до суду в рамках наказового провадження, які ще варіанти можливі і як взагалі діяти якщо працедавець не виплачує заробітну плату розповідає юристка Миколаївського місцевого центру з надання БВПД Надія Матвєєва:

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від роботодавця провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За порушення встановлених строків  виплати заробітної плати більш як за один місяць передбачена фінансова, кримінальна та адміністративна відповідальність.

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

 

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

У разі затримки виплати заробітної плати рекомендуємо написати заяву на ім’я керівника про виплату заборгованої суми заробітної плати, або звернутись із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком. Якщо безпосередні переговори з роботодавцем не призвели до результату та заробітну плату не виплачено, необхідно звернутись до суду.

 

Як звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості з виплати нарахованої заробітної плати працівник може звернутися безпосередньо до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. В окремих випадках спори розглядаються окружними адміністративними судами.

 

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

  • перебування заявника у трудових відносинах із боржником;
  • підтвердження суми, яка стягується.

У справах про стягнення заробітної плати позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»).