назад

Стягнення за порушення трудової дисципліни та порядок їх застосування

За порушення трудової дисципліни передбачено лише один із двох заходів дисциплінарного стягнення – догана або звільнення (ст. 147 Кодексу законів про працю – далі КЗпП). Законодавством, статутами та положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення. Порядок їх застосування роз`яснюють фахівці Романівського бюро правової допомоги.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано переважне право на прийняття на роботу працівника. Особи, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише на підставах, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 148 КзпП, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку. Відповідно до статті 149 КзпП, до застосування цього заходу впливу за порушення трудової дисципліни власник або уповноважений орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Обираючи вид стягнення, власник або уповноважений ним орган повинен: враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну ним шкоду; обставини, за яких вчинено проступок; попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарні стягнення до трудової книжки не заносяться. Ця заборона не поширюється на випадки звільнення за порушення трудової дисципліни, оскільки це становить припинення трудових відносин між сторонами, і в цьому випадку відповідно до законодавства про працю до трудової книжки записи про причини звільнення мають робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю і пункт закону.

Звільнення з роботи як дисциплінарне стягнення становить собою організаторський захід, пов’язаний з припиненням з працівником, що порушує трудову дисципліну, трудових правовідносин. Таке звільнення можливе в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, прогулу без поважних причин, появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного і токсичного сп’яніння, вчинення за місцем роботи розкрадання майна, одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівним працівником.

Працівник має право оскаржити дисциплінарне стягнення у порядку, встановленому законодавством (ст. 150 КЗпП України).

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Дисциплінарне стягнення може бути знято до закінчення одного року, якщо працівник проявив себе позитивно, не допустив нового порушення трудової дисципліни. По закінченні одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення, якщо працівник не буде підданий новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.