назад

Суд зобов’язав квартиранта відшкодувати вартість пошкодженого майна в сумі 17 тисяч гривень

За зіпсовану систему опалення суд зобов’язав квартиранта сплатити власниці житла 17 тис. грн. Допомагав відстоювати інтереси клієнтки адвокат Олег Жилюк, який співпрацює з Шепетівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Жінка, яка звернулася до Славутського бюро правової допомоги, розповіла, що в грудні 2018 року вона уклала договір, відповідно до якого надала в користування (для проживання) орендареві частину житлового будинку. У січні 2019 року заявниця виявила, що орендар свідомо й надовго в період морозів вимкнув опалення в будинку. Як наслідок замерзли водопровід, каналізація, система опалення. Відтак вони стали непридатними для використання і потребували відновлювального ремонту. Орендар ремонтувати системи відмовився. До того ж уникав зустрічі з власницею будинку, не відповідав на її телефонні дзвінки.

Адвокат Олег Жилюк, якому в Шепетівському місцевому центрі з надання БВПД доручили захищати інтереси клієнтки, підготував та подав до суду позов, у якому просив стягнути з відповідача 17 тис. грн матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна.

Адвокат звернув увагу суду, що  відповідно до укладеного договору орендар зобов’язувався за власний рахунок здійснювати профілактичне обслуговування та ремонт майна і обладнання, що орендується, і взяв на себе ризик випадкового знищення або пошкодження об’єктів оренди чи його частини.

Згідно зі статтею 779 Цивільного кодексу України наймач зобов’язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини (частина перша), а у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (частина друга). Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця (частина третя).

Для обґрунтування вартості майнової шкоди адвокат надав суду акт, складений інжереном-будівельником. У акті вказано, що внаслідок відключення опалення в частині будинку було заморожено систему опалення, водопровід та каналізацію. Через пошкодження (утворення тріщин) системи стали непридатними для подальшого використання і потребували відновлювального ремонту. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва поточний ремонт-відновлення системи опалення та водопостачання житлового будинку позивачки становить 17 004 гривень.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, не подав суду клопотання про розгляд справи за його участю чи письмового відзиву на позовну заяву.

Суд, врахувавши законодавчі норми та наведені адвокатом аргументи, вирішив задовольнити позовні вимоги клієнтки центру в повному обсязі.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.