назад

В якому випадку строк для прийняття спадщини не застосовується

Смерть близьких – це великий біль для кожної людини, в цей час навіть не згадуєш про юридичні аспекти, але законодавство має строки, пропущення яких може привести до певних наслідків

Пані Олена після смерті матері, яку перевезла до себе з сусіднього села, мала отримати спадщину:  два земельні паї загальною площею більше 15 га,  житловий будинок з усіма будівлями, спорудами та земельною ділянкою:

«Я забрала мати до себе понад 11 років тому, бо вона була старенька та попіклуватися про себе вже не могла, а їздити до іншого села не зовсім зручно», – розповідала пані Олена.

Але жінка не квапилась з оформленням спадщини, адже не знала, що законодавством встановлений шестимісячний строк для її оформлення. Тому не дивно, що нотаріус відмовив жінці в оформленні спадщини та порадив звернутись до суду для поновлення строку прийняття спадщини. Коштів для оплати юридичних послуг пані Олена не мала, тому вирішила самостійно звернутись з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В позовній заяві, жінка посилалась на свою юридичну необізнаність щодо порядку прийняття спадщини, через що не мала можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою. Однак наведені причини не є поважними, оскільки вони не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подачі нотаріусу відповідної заяви, а тому в задоволенні позову їй було відмовлено.

Пані Олена, була у відчаї та поділилась своєю проблемою з сусідкою. Та вислухала і порадила звернутись до Нікольського бюро правової допомоги, до якого сама неодноразово зверталась для отримання консультацій та роз’яснень з юридичних питань.

Ознайомившись з історією пані Олени та наявними документами,  юристка Нікольського бюро правової допомоги, Марія Комарова  з’ясувала важливі обставини:

«На час відкриття спадщини клієнтка постійно проживала разом зі спадкодавцем, тобто автоматично прийняла спадщину. Однак встановлення такого факту відбувається в судовому порядку», – розповідає юристка.

Оскільки пані Олена має середньомісячний дохід менший за 4540 гривень,  та належить до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, юристка бюро підготувала позов про встановлення факту спільного проживання на час відкриття спадщини до суду, до якого  долучила всі документи, що підтверджували такий факт.

Суд виніс рішення про задоволення заяви в порядку окремого провадження.

Тож, навіть відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не є підставою вважати, що він не проживав зі спадкодавцем.

 Коментар від юристки, Марії Комарової:

Клієнтка є спадкоємицею за законом першої черги, але через пропуск строків  звернення до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, втратила таке право.

Враховуючи, що на момент смерті  матері, жінка постійно проживала спільно з нею, в порядку передбаченому ст.1268 та 1269 ЦК України, вона вважається такою, що  автоматично прийняла спадщину.

Метою позовної  заяви було доведення факту постійного проживання  разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого вчинення дій щодо прийняття спадщини, передбачених ЦК України та Закону України «Про нотаріат».