назад

Ухвалою Млинівського районного суду відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо особи, яка підозрювалась у вчиненні тяжкого злочину

На підставі повідомлення ст. слідчого СВ Млинівського РВ (з обслуговування Демидівського та Млинівського районів) УМВС України в Рівненській області Савюка М.В. від 13.06.2014, Центром видано доручення №017-0000328 адвокату Зозулі Максиму Петровичу для здійснення захисту від обвинувачення особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину.

Затриманий Ч., 1997 р.н., неповнолітній, раніше не судимий.

Органом досудового розслідування неповнолітньому Ч. оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме в тому, що 09 червня 2014 року Ч., перебуваючи у житловому будинку потерпілого, діючи спільно із особою А., на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, переслідуючи мету заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс 3 удари в голову потерпілому, в результаті чого заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

До Млинівського районного суду Рівненської області слідчий подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного Ч., в обґрунтування якого зазначав на наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків: впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обов’язків.

Ухвалою Млинівського районного суду від 16.06.2014 в задоволенні вказаного клопотання слідчого відмовлено та задоволено клопотання захисника про застосування відносно неповнолітнього Ч. запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з тих підстав, що прокурором не надано достатніх доказів, які б вказували на наявність заявлених ризиків і те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначених прокурором ризикам.

На обґрунтування своєї позиції під час вирішення питання застосування запобіжного заходу, адвокат посилався на зібрані ним та надані суду докази, які характеризують особу неповнолітнього, зокрема те, що по місцю проживання та навчання він характеризується з позитивної сторони, являється напівсиротою, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, на профілактичному обліку в кримінальній міліції у справах дітей не перебуває. Захисник також послався на практику ЄСПЛ: рішення у справі «Єлоєв проти України», рішення у справі «Харченко проти України», рішення у справі «Белевитський проти Росії», що лягла в основу правового обґрунтування прийнятого рішення судом.