Вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2014р. Особа – Р. (раніше судимий) засуджено: за ч.2 ст.185КК України – 2 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України – 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів Р. остаточно призначене покарання шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за новим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2012року і остаточно вважати засудженим Р. до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років шість місяців з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Не погодившись із даним вироком, адвокат в інтересах обвинуваченого Р. подав апеляційну скаргу, яка була задоволена.
Апеляційний суд Полтавської області 21 травня 2015р. ухвалив: Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 1 грудня 2014року стосовно Р. змінити.
Вирок суду в частині засудження Р. за ч.2ст.185 КК України скасувати за відсутністю складу злочину, провадження у цій частині закрити відповідно до ст.284 КПК України за відсутностю доказів для доведення його винуватості.
Виключити з обвинувачення Р. епізоди крадіжок чужого майна за ч.3 ст.185 КК України у потерпілих Є.,К., Ч., та епізоди незаконного заволодіння транспортними засобами за ч.2 ст.289 КК України у потерпілих Управління ветеринарної медицини у Світловодському районі, Д., відповідно до ст.284 КПК України за відсутністю доказів для доведення його винуватості. В іншій частині вирок залишити без змін.