назад

Доручення № 016-0000447 від 22.04.2014

Адвокат Кулик Руслан Олександрович надавав правову допомогу громадянину К.

Доручення № 016-00004914 від 03.06.2014

Адвокат Дмитренко Ольга Іванівна надавала правову допомогу громадянину Г.

Кримінальне провадження № 1-кп/548/4/16

Згідно обвинувального акту громадянин К. обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2, 152 ч. 3, 307 ч. 2, 296 ч. 3, 187 ч. 1, 27 ч. 1, 162 ч. 1, 296 ч. 4, ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 пп. 7, 12 КК України, та громадянин Г. обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ст. 27 ч. 1, 162 ч. 1, 296 ч. 4, 15 ч. 2, 115 ч. 2 пп. 7, 12 КК України,

Обвинувачений К., маючи судимості за вчинення крадіжок, умисного знищення майна, та хуліганства та за вчинення злочинів, передбачених ст. 121 ч. 1, 129 ч. 1, 350 ч. 2, 70, 71 КК України, за вироком від 10.07.2002, які у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, на шлях виправлення не став і знову вчинив ряд умисних тяжких злочинів, в тому числі і корисливих.

Так, обвинувачений К. 26.09.2010 близько 23 год. 30 хв., перебуваючи неподалік від будівлі в Миргородського району Полтавської області побачив потерпілого що знаходився там разом з своїми товаришами та вирішив заволодіти його майном. Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений К. підійшов до потерпілого та наніс останньому кілька ударів кулаками рук в область грудної клітини та обличчя, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій стінці носа, після чого, обшукавши одяг потерпілого, повторно, відкрито заволодів гаманцем, вартістю 70 грн., в якому було 200 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, К. 27.09.2010 близько 03 години,перебуваючи неподалік від кафе в Миргородському районі Полтавської області, з метою заволодіння чужим майном підійшов до потерпілого. Реалізуючи свій злочинний намір, К. наніс кілька ударів кулаками рук в область голови цього потерпілого, внаслідок чого останній втратив свідомість, отримавши легкі тілесні ушкодження у вигляді синців навколо лівого ока та в лівій скроневій ділянці. Після цього повторно, відкрито заволодів належними потерпілому мобільним телефоном марки «NOKIA 1200» вартістю 250 грн. із сім-картою «Діджус» вартістю 25 грн., гаманцем вартістю 70 грн. із грошима в сумі 200 грн., велосипедом марки «Україна» вартістю 600 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, вночі з 29.01.2011 на 30.01.2011, близько опівночі обвинувачений К. разом із нині померлим прийшли до житлового будинку в  Миргородському районі Полтавської області, де на той час тимчасово проживали неповнолітні студентки Хомутецького ветеринарно-зоотехнічного технікуму – потерпіла та свідок , де стали вимагати впустити їх в будинок, погрожуючи вибити вікна та двері, при цьому запевняючи, що цього не робитимуть, якщо останні добровільно впустять їх в будинок, де вони мають намір випити спиртного, принесеного із собою та поїсти. Боячись реалізації погроз обвинуваченого та нині померлого, потерпіла та свідок впустили останніх до помешкання, де вони в одній із кімнат будинку стали вживати спиртне.

Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, обравши момент, коли потерпіла пішла до своєї кімнати, тим самим усамітнившись, що мало місце близько 24 год. 29.01.2011, обвинувачений К. пішов услід за нею, де діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що потерпіла є неповнолітньою, незважаючи на заперечення останньої, зірвав з неї одяг, а саме: футболку, шорти, труси та бюстгальтер, після чого висловив потерпілій погрози спричинити їй тілесні ушкодження та спричинити їй смерть, а також застосував насильство, що виразилося у нанесенні потерпілій кількох ударів долонями рук по обличчю неповнолітньої та у здавлюванні її шиї руками, подавивши таким чином волю потерпілої до супротиву, позбавивши її можливості захищатися, обвинувачений К. зґвалтував вказану неповнолітню особу, тобто проти волі потерпілої вступив із нею в статеві зносини.

Також органами досудового слідства К. обвинувачується у тому, що він 22.05.2011 близько 14 год. 30 хв., та повторно 22.05.2011 о 15.10 год., 23.05.2011 року близько 17 год. 50 хв., 23.05.2011 близько 18 год. 30 хв., 30.05.2011 близько16 год. у Миргородському районі Полтавської області неподалік від будівлі технікуму та школи, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно збув залегендованій особі, особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, К. вчинив злочин,передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того громадяни Г. та К. обвинувачувалися в тому, що К. за попередньою змовою з Г., заздалегідь взявши із собою вогнепальну зброю невстановленого зразка, точну кількість якої та місцезнаходження досудовим розслідуванням не встановлено, прибули до домоволодіння подружжя, яке розташоване у Миргородському районі Полтавської області, та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч волі законних володільців, незаконно проникли на огороджену парканом територію володіння (двору) цього подружжя, а саме без дозволу власників (володільців) уночі проникли на їх земельну ділянку за вказаною адресою й почали чекати, доки на гавкіт собаки з будинку вийде господар.

Першою з будинку на ґанок, почувши гавкіт собаки, вийшла потерпіла Реалізуючи спільний із Г. злочинний умисел, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки та моральності, К. здійснив із відстані близько трьох метрів один постріл із вогнепальної зброї невстановленого зразка у нижню праву кінцівку цієї потерпілої, яка після отримання тілесних ушкоджень сховалася в будинку. Внаслідок протиправних дій К., що діяв у співучасті із Г., потерпілій спричинено згідно висновку судово-медичної експертизи тілесне ушкодження у вигляді вогнепального поранення верхньої третини правої гомілки, яке за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Коли на постріли з будинку на ґанок вийшов потерпілий, обвинувачений К. за попередньою змовою з Г., продовжуючи поєднані єдиним умислом злочинні дії, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті потерпілому та бажаючи їх настання, безпричинно, використовуючи незначний привід, тобто з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки та моральності, здійснили з відстані близько 10 – 20 метрів не менше ніж по два постріли, кожен із невстановленої вогнепальної зброї, у потерпілого, влучивши в його тулуб та нижні кінцівки.

При цьому К. та Г. не довели спільний злочинний умисел, направлений на позбавлення життя потерпілого, до кінця з причин, які не залежали від їхньої волі, оскільки останній сховався до будинку, а спричинені ними тілесні ушкодження не призвели до його смерті через невраження життєво важливих органів за сприятливих обставин.

Загалом кримінальне провадження тривало близько 4 років. Завдяки правильно обраній правовій позиції, яка попередньо була узгоджена з підзахисними, адвокатами було досягнуто того, що вироком Хорольського районного суду Полтавської області  від 24.02.2016 року гр. К. визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України, за ч. 4 ст. 296 КК України за ч. 2 ст. 307 КК України за відсутністю в його діях складу злочину. Крім того, тим же вироком К визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

Тим же вироком громадянин Г за ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України та за ч. 2 ст. 15, п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК, України був визнаний невинним і виправданий за відсутністю в його діях складу злочину, а за ч. 2 ст. 125 КК України був засуджений до покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі та звільнений з під варти в залі суду під час оголошення вироку.