Начальник відділу представництва Першого миколаївського місцевого центру з надання БВПД Вікторія Пазурчик представляла інтереси громадянки Н. на підставі наказу № 144 від 14.06.2017, яка звернулась до Центру за допомогою у стягнені аліментів на утримання малолітньої доньки, з батьком якої остання офіційно не перебувала у шлюбі, але батьківство якого було зазначено у свідоцтві про народження дитини. Через те, що батько дитини ухилявся від покладеного на нього обов’язку утримувати дитину – жінці довелося звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з батька, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі.
Завдяки активній роботі представника Центру 11.10.2017 Заводський районний суд м. Миколаєва задовольнив позовні вимоги частково, призначивши відповідачеві сплачувати щомісяця ¼ від усіх своїх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
За суб’єктом права на надання БВПД, громадянка Н. відноситься до осіб, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
2) Начальник відділу представництва Першого миколаївського місцевого центру з надання БВПД Вікторія Пазурчик представляла інтереси громадянки О. на підставі наказу № 154 від 22.06.2017, яка звернулась для представництва її інтересів у суді.
Громадянка О. звернулась до суду з метою розірвати шлюб з чоловіком, з яким вона фактично не проживала через не сумісність характерів.
Завдяки вдало обраній правовій позиції працівника Центру 11.09.2017 Заводський районний суд м. Миколаєва своїм рішенням задовольнив позов про розірвання шлюбу.
За суб’єктом права на надання БВПД, громадянка О. відноситься до внутрішньо переміщених осіб.
3) Начальник відділу представництва Другого миколаївського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Васеньова представляла інтереси громадянки Д. на підставі наказу № 1402 – 0000281 від 04.05.2017, яка звернулася з проханням допомогти їй у спадковій справі. Так, громадянка Д., якій при зверненні до нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті матері, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Підставами для відмови стали укладення договору міни квартири на товарній біржі та невизначення часток співвласників у спільній сумісній власності. Самостійно вирішити зазначене питання клієнтка не змогла і за рекомендацією іншої особи звернулася до Другого Миколаївського місцевого центру з надання БВПД .
Представником центра було зібрано усі необхідні документи, та після підготовчої роботи було складено і направлено до Ленінського районного суду м. Миколаєва дві позовні заяви про визначення часток в спільній сумісній власності та про визнання договору міни квартир дійсним.
Завдяки кваліфіковано складеній позовній заяві 19.10.2017 Ленінський районний суд м. Миколаєва задовольнив вимоги клієнтки і визначив, що частки співвласників є рівними і складають по 1/3 кожному співвласнику.
Наразі, в Ленінському районному суді м. Миколаєва розглядається другий позов — про визнання договору міни дійсним.
Зазначені рішення суду нададуть клієнтці можливість врешті-решт отримати спадщину після смерті матері.
За суб’єктом права на надання БВПД, громадянка Д. відноситься до осіб, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
4) Начальник відділу представництва Другого миколаївського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Васеньова представляла інтереси громадянки Б. на підставі наказу № 1402-0000089 від 15.06.2017, яка звернулась за допомогою у вирішенні питання щодо стягнення аліментів з батька її дитини. Клієнтка має дитину віком 1 рік, не працює, оскільки доглядає за дитиною, з батьком дитини не проживає та матеріальної допомоги від нього на дитину майже не отримує. Чоловік одноособово вирішував чи має він можливість надавати допомогу чи ні. Така ситуація є неприпустимою, оскільки цим порушуються права дитини. Клієнтка також бажала отримувати аліменти і на своє утримання.
Фахівцем центру було зібрано усі потрібні документи, необхідні для підтвердження правових підстав отримання аліментів, зокрема і на своє утримання, та підготовлено і подано до суду позовні заяви про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини.
31.10.2017 року Корабельним районним судом м. Миколаєва винесені рішення, за яким було стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною трьох років.
Зазначені рішення нададуть матері можливість гідно утримувати та виховувати дитину.
Клієнтка звернулася до Центру за направленням з органу державної влади.
За суб’єктом права на надання БВПД, громадянка Б. відноситься до осіб, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.