1) Начальник відділу представництва Першого миколаївського місцевого центру з надання БВПД Вікторія Пазурчик представляла інтереси громадянки К. на підставі наказу № 31 від 21.02.2017.
За суб’єктом права на надання БВПД, громадянка Т. відноситься до осіб, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Громадянка К. звернулась до Центру для того, щоб їй допомогли розірвати шлюб у судовому порядку.
В позовній заяві, складеній Вікторією Пазурчик зазначено, що подружжя має діаметрально протилежні погляди на сімейне життя, на виховання дітей, на ведення домашнього господарства. Фактично подружжя на момент звернення клієнтки до Центру вже припинило спільне життя. Приймаючи до уваги вказані обставини, 27.03.2017 Заводський районний суд м. Миколаєва задовольнив позовну заяву та розірвав шлюб клієнтки Центру.
2) До Другого Миколаївського місцевого центру з надання БВПД за допомогою звернувся малозабезпечений громадянин К. з питанням щодо зняття арешту з житлового будинку, який він приймає у спадщину після смерті своєї матері. Як ним було з’ясовано, в 1983 році на належний його матері житловий будинок нотаріусом було накладено арешт на виконання рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів. Вказаний будинок було зазначено в рішенні міської ради помилково. В 2017 році рішенням виконкому Миколаївської міської ради відповідний пункт вищезазначеного рішення було скасовано, але арешт нотаріусом знятий не був через неможливість встановлення підстав накладення арешту.
За суб’єктом права на надання БВПД, громадянин К. відноситься до осіб, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
З метою складання цивільного позову та здійснення представництва інтересів К. в суді Центром було призначено спеціаліста відділу представництва Васеньову Анастасію, що діє згідно наказу № 1402-0000046 від 15.03.2017 року.
Представником центра було складено і направлено до Ленінського районного суду м. Миколаєва позовну заяву про зняття арешту з нерухомого майна, а також заяву про звільнення позивача від сплати судового збору.
До суду, серед інших документів були надані довідки з державного архіву, рішення виконавчого комітету міської ради, роз’яснення нотаріусів щодо неможливості зняття ними арешту, інші.
Згідно з нормами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Завдяки правильно обраній правовій позиції та грамотно складеній позовній заяві представника центру 06.04.2017 року Ленінський районний суд м. Миколаєва задовольнив позовні вимоги клієнта і зняв арешт з житлового будинку, який він приймає у спадок. Також було задоволено клопотання представника центра і звільнено позивача від сплати судового збору.
Зазначене рішення надасть клієнту можливість нарешті отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері.
3) До Другого Миколаївського місцевого центру з надання БВПД за допомогою звернулася громадянка К. з питанням щодо визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним. В 1999 році клієнтка придбала квартиру, уклавши договір купівлі-продажу на товарній біржі. Зазначений договір, всупереч вимогам законодавства нотаріально посвідчений не був. В даний час у клієнтки виникла необхідність розпорядитися належним їй майном, однак вона позбавлена можливості це зробити, оскільки при укладенні договору було порушено вимоги законодавства і він вважається недійсним.
За суб’єктом права на надання БВПД, громадянка К. відноситься до осіб, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
З метою складання позову та здійснення представництва інтересів К. в суді Центром було призначено спеціаліста відділу представництва Васеньову Анастасію, що діє згідно наказу № 1402-0000016 від 18.01.2017 року.
Представником центра було складено і направлено до Заводського районного суду м. Миколаєва позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Відповідно ст. 47 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
Завдяки правильно обраній правовій позиції та грамотно складеній позовній заяві представника центру 21 квітня 2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва задовольнив позовні вимоги клієнта і визнав договір купівлі-продажу квартири дійсним.