назад

В яких випадках один з подружжя має право на утримання?

Законодавство України покладає обов’язок на подружжя не лише утримувати дітей, але й один одного. І такий обов’язок може виникнути як у період шлюбу, так і після його розірвання. Про особливості утримання одного з подружжя іншим, способи утримання та в яких випадках утримання припиняється, розповідає юристка Третього одеського бюро правової допомоги – Тетяна Дімова.

Відповідно до ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
У період шлюбу один з подружжя має право на утримання за умови:

  • один із подружжя є непрацездатним;
  • потребує матеріальної допомоги;
  • другий із подружжя може надавати таку допомогу.

Увага!

  1. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
  2. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата або пенсія не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом (з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність складає 1769 гривень).

Відповідно до статті 84 Сімейного кодексу України особливим різновидом утримання одного з подружжя – є утримання дружини під час вагітності та у разі проживання з нею дитини.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, тобто батька дитини, до досягнення дитиною трьох років, а у випадку, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку – до досягнення дитиною шести років.

При цьому, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Увага! Відповідно до статті 86 Сімейного кодексу України таке саме право має й батько дитини, у разі проживання дитини з ним. Право на утримання вагітної дружини, дружини або чоловіка, з яким проживає дитина залишається й після розірвання шлюбу.

Факт розірвання шлюбних відносин не припиняє права одного з подружжя на утримання. Однак, таке право виникає за умов:

  • якщо один з подружжя став непрацездатним до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо другий з подружжя може надавати таку допомогу;
  • коли один з подружжя став отримав інвалідність після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, однак її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка або колишньої дружини під час шлюбу;
  • якщо на момент розірвання шлюбу жінці або чоловікові до досягнення пенсійного віку залишилося не більш п’яти років, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років, а право на утримання виникає після досягнення цього пенсійного віку;
  • якщо один із подружжя є працездатним, однак у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік або дружина може надавати таку допомогу. В цьому випадку право на утримання триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Утримання одному з подружжя може надаватися другим із подружжя двома шляхами:

  1. в добровільному порядку – шляхом укладання договору про надання утримання одному з них, у якому визначаються умови, розмір та строки виплати аліментів та нотаріально посвідчується (стаття 78 СК України);
  2. за рішенням суду.

Аліменти можуть бути стягнуті у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Однак, при визначенні розміру аліментів суд обов’язково враховує можливості одержання утримання від повнолітніх дітей, батьків, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Право одного з подружжя на утримання припиняється у разі поновлення працездатності або повторної реєстрації з ним шлюбу.

Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати. Такий договір має бути нотаріально посвідчений.

Якщо аліменти на утримання одного подружжя були присуджені на підставі рішення суду, таке право може бути припинене також за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:

  1. одержувач аліментів вже не потребує матеріальної допомоги;
  2. платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.