назад

Відмову Фонду соціального страхування у виплаті лікарняного теж можна успішно оскаржувати в суді

Пан Ігор, що є внутрішньо переміщеною особою, працює  на підприємстві  вугільної промисловості. Одного разу наказом по підприємству  був оголошений режим простою з підстав виникнення кризової ситуації в тепловій генерації. Наказ діяв  для працівників департаментів, відділів, дільниць, цехів. Працюючи на посаді майстра з повним робочим днем під землею, пан Ігор був працівником дільниці, і на нього теж розповсюджувався введений режим простою. Так склалося, що під час простою пан Ігор захворів та  знаходився на лікарняному 14 робочих днів. Підприємством були оплачені перші п’ять днів згідно лікарняного листа, але ФССУ відмовився здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі,  зазначивши, що допомога по тимчасовій непрацездатності за календарні дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з календарними днями перебування працівника в простої, за рахунок коштів Фонду не надається, оскільки це буде суперечити нормам ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV.

Але пан Ігор не погодився з таким рішенням і мав бажання звернутись до суду щодо оскарження дій ФССУ в зв’язку з відмовою у фінансуванні лікарняного, з чим і прийшов до Павлоградського місцевого центру з надання БВПД.

Фахівчиня Центру  Марина Горєлова, вивчивши обставини справи та всі надані клієнтом документи, підготувала адміністративний позов про визнання протиправними дій Управління виконавчої дирекції ФССУ та зобов’язання здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі.

Відповідно до законодавства України для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності.

Довідково: Статтею 22 Закону №1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві На підставі ст.31 Закону №1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Пан Ігор надав вказаний лист непрацездатності для оплати в комісію з соціального страхування, відповідно до порядку, визначеному на підприємстві.

  • Норма закону містить вичерпний перелік підстав при яких матеріальна допомога не призначається, і розширеному тлумаченню не підлягає і період простою підприємства не належить до такого переліку підстав З аналізу норм чинного законодавства під час простою підприємства не з вини працівника допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватись працівнику на загальних підставах, – зазначає заступник начальника відділу правопросвітництва на надання БВПД Марина Горєлова.

Суд погодився з правовою позицією, викладеною в позові, що Відповідачем не може бути відмовлено у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованих особам у випадах, інших, ніж передбачені ст.23 Закону №1105. Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, письмові пояснення третьої особи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Не погоджуючись із цим Рішенням, Відповідач по справі звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Продовжуючи розпочатий шлях захисту права пана Ігоря, юристка Павлоградського місцевого центру з надання БВПД Марина Горєлова  склала відзив  на апеляційну скаргу.   Постановою Третього апеляційного адміністративного суду  апеляційну скаргу залишено без задоволення, а Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду – без змін.

Таким чином, суди двох інстанцій підтвердили правильність позиції  юристки Павлоградського МЦ, і права пана Ігоря були захищені.

Справа № 160/15083/20