назад

Відповідальність за порушення правил рибальства у нерестовий період

Нерест – надзвичайно важливий період у житті водних біоресурсів, адже саме в цей час відбувається їх розмноження. На період нересту риби впливає багато зовнішніх факторів, серед яких найголовнішим є температура води у водоймі. Риба, перебуваючи у пошуках прогрітої води, для відкладення ікри, підіймається на мілководдя, де її можуть легко спіймати рибалки. Саме з метою збереження популяції водних біоресурсів, щовесни встановлюється нерестова заборона на вилов риби.

Детальніше про правові особливості риболовлі в нерестовий період та відповідальність за недотримання встановлених законодавством вимог, розповідає фахівчиня Черкаського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Таміла Данько.

Коли розпочинається нерестовий період?

Щорічно з 1 квітня на водоймах та річках розпочинається весняно-літня нерестова заборона. Тривалість нерестової заборони відрізняється залежно від областей та виду водойм. З детальною інформацією про період дії нерестової заборони у кожному регіоні,  можливо ознайомитися на сайті Державного агентства рибного господарства України за посиланням: https://bit.ly/31vPzuj.

Як рибалити в нерестовий період?

Правилами любительського та спортивного рибальства, затвердженими наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 19, передбачено, що органи рибоохорони під час нересту можуть дозволяти любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. За таких умов, рибалити можна з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ (межі нерестовищ визначаються  наказами відповідних територіальних органів Державного агентства рибного господарства України про нерестову заборону). 

Важливо! У нерестовий період забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову, в тому числі з перевищенням дозволеної добової норми вилову, що становить три кілограми.

Під час нересту також встановлюється заборона на:

  • організацію змагань з рибальства та проведення підводного полювання;
  • пересування плавзасобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів;
  • проведення вибухових та гідротехнічних робіт.

Яка відповідальність передбачена за порушення правил рибальства у нерестовий період?

За порушення правил рибальства під час нересту риболови можуть нести як адміністративну так і кримінальну відповідальність. Також на порушників може чекати й матеріальна відповідальність, залежно від кількості та виду незаконно виловленої риби.

Положеннями частини 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що: 

– порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 грн. – 170 грн.) і попередження, або накладення штрафу на посадових осіб – від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн. – 510 грн.);

– грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) – тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн. – 680 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої; і на посадових осіб  – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн. – 850 грн.)  з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Відповідно до статті 249 Кримінального кодексу України, незаконне зайняття рибним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду карається штрафом в сумі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн. – 5100 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000 грн. – 85000 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Важливо! Крім адміністративної чи кримінальної відповідальності за незаконний вилов, правопорушник змушений буде відшкодувати збитки за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. 

Розміри завданих збитків незаконним виловом риби розраховуються згідно такс встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року
№ 1209  «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

До прикладу, наведемо вартість найпоширеніших водних мешканців, які зустрічаються у водоймах України, зокрема, за один екземпляр судака звичайного доведеться сплатити 510 грн., за сома – 425 грн., за щуку – 340 грн., за коропа – 306 грн., за білого амура чи товстолоба по 255 грн., за плітку, синця, клепеця – 85 грн., за карася сріблястого, окуня і верховодку – по 17 грн., за ляща – 170 грн.

З повним переліком встановлених такс, можливо ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1209-2011-%D0%BF#Text