назад

Відшкодування моральної та матеріальної шкоди внаслідок ДТП пасажиру автомобіля

До Бершадського бюро Гайсинського МЦ звернувся пан Олександр та повідомив, що перебував у автомобілі свого знайомого Володимира, який знаходився у стані алкогольного сп’яніння та  втративши керування машиною та врізався в електроопору.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Олександр отримав важкі тілесні ушкодження. Рішенням міського суду Володимира визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Зі своєї сторони цивільний позов Олександр не подавав на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки Володимир – його давній знайомий, який пообіцяв, що коштами на лікування допоможе. У результаті, Олександр лікувався за власні кошти, позичав у рідних та близьких, брав кредити у банку, щоб погасити усі витрати, які виникли, у зв’язку із втратою працездатності та неможливістю повернутись на роботу за станом здоров’я.

Фахівцем Бершадського бюро правової допомоги Андрієм  Розворуком роз’яснено клієнту, що він має можливість звернутись до суду з позовом до Володимира про відшкодування шкоди, як матеріальної, так і моральної.

Для підготовки позову до суду, пан Олександр надав чеки, які підтверджують придбання ліків на суму – 35 192 грн., моральну шкоду оцінив у 100 тисяч гривень, враховуючи, що значну частину коштів він втратив за основним місцем роботи, після отриманих травм змушений був звільнитись, також зазначив про відшкодування втраченого заробітку.

Працівник бюро правової допомоги підготував позов до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  позивачу.

Щодо відшкодування моральної шкоди позивачу, то така шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, а її розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Олександр відчуває себе безпорадним, фізично хворою людиною з дуже обмеженими можливостями, потребує стороннього догляду та постійної уваги, був позбавлений можливості вести свій звичний спосіб життя, страждає на постійні головні болі та болі внаслідок отриманих численних забоїв, перелому кісток; ніг, та ушкоджень тіла, крім того, позивач постійно відчуває запаморочення, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт. Продовжує лікуватись, не має можливості нормально рухатись, рухаюсь лише на милицях або з допомогою палиці. У перші місяці після ДТП взагалі не міг рухатися, був прикутий до ліжка.

Крім того, позивача турбують переживання з приводу коштів, які були витрачені на лікування, які був вимушений шукати у рідних і близьких, оскільки власних заощаджень не мав. Тривалий час (майже три роки), позивачу надаються, як медична допомога, зокрема, перев’язки, періодичний огляд лікарями в поліклініці, оскільки рани були вкрай болючі, так і фізіотерапевтичні процедури, щоб полегшити біль та запалення. Крім того, весь цей період позивач потребував посиленого харчування, придбання вітамінів та постійного догляду. Працювати з вини відповідача він не має можливості, оскільки завдані численні травми не дають змоги працювати та отримувати кошти на своє існування та утримання його рідних.

Суд проаналізував отримані чеки та встановив, що позивачем підтверджено витрати на придбання ліків та медичних матеріалів на суму 31 063,55 грн., а не заявлену в позові суму -35 192 грн. Частина чеків виявились без номера, нечитабельними, тож суд визнав їх неналежними.

Крім того, суд критично оцінив чеки із товарами, які  є засобами особистої гігієни, миючими засобами та препаратами для лікування запалення горла, тобто придбані не з метою лікування травм, отриманих позивачем при вищевказаних обставинах, а тому вказані у них суми не можуть бути враховані при визначенні розміру матеріальної шкоди. Суд також не прийняв до уваги копії роздруківок з банківських терміналів, оскільки копії документів містять лише інформацію про перерахунок коштів з банку, однак не дані про придбання медичних препаратів чи оплати медичних послуг.

Судом встановлено наступне:

Ч. 1, 2 ст. 1195 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Ст. 1197 ЦК України визначає, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності – загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я.

Внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого відповідачем, позивач отримав травми, які стали причиною встановлення інвалідності II-групи  зазнав моральних страждань, які полягають в негативних змінах в його житті: переживаннях, тривозі, емоційній напрузі. Він звільнився з роботи, потребує постійних матеріальних затрат на лікування та оплати попередньо понесених витрат, на реабілітацію, це відобразилося на характері та обсязі душевних та психічних страждань, яких зазнав та продовжує зазнавати позивач.

Зазначені докази дійсно підтверджують, що у період ДТП, позивач перебував у трудових відносинах та в результаті отриманих травм, перебував на лікуванні. Однак не дають суду можливості обрахунку втраченого позивачем заробітку, оскільки не містять інформації про розмір середньомісячного доходу перед припиненням роботи, що було викликано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, розмір фактично отриманого заробітку за період 3 роки та дані про встановлення інвалідності вперше, що також не дає можливість встановити % втрати працездатності.

Тому аналізуючи вищевикладене, суд вважає що у задоволенні позовної вимоги про відшкодування втраченого заробітку слід відмовити, оскільки дана вимога не обґрунтована належними та допустимими доказами.

У результаті позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача-31 063,55 грн. матеріальної шкоди та 30 тисяч грн. моральної шкоди.

Справа № 126/2277/19