назад

Встановлення порядку користування квартирою

До Вінницького місцевого центру з надання БВПД звернувся громадянин С. Для представництва його інтересів у суді було призначено адвоката Олега Огородника.

На початку 2020 року громадянин С. звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив встановити порядок користування квартирою, оскільки домовитись мирним шляхом, без звернення до суду – не вдалось із співвласницею квартири-громадянкою К. , і відповідач продовжує наполягати на виділенні їй у користування більшої кімнати для проживання. Наголошуємо на тому, що сторони по справі є співвласниками квартири у рівних частках.

Ухвалою суду позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Позивач у судовому засідання зазначив, що з дитинства проживає у цій квартирі, житло було приватизовано на маму та на нього. Коли матір захворіла-він доглядав за нею, паралельно затіяв ремонт у квартирі та відповідно вчасно сплачував комунальні платежі з власних коштів. Після смерті матері, приїхала його зведена сестра-відповідач К. Позивач планує створити сім’ю, іншого житла для проживання не має, тому просить виділити йому у користування більшу кімнату, а меншу кімнату і залишити відповідачу- громадянці К., у спільному користуванні відповідно залишиться-кухня, коридор, ванна кімната, санвузол, вбудована шафа.

Відповідач – громадянка К. у судовому засідання частково заперечила проти задоволення позову, і продовжувала наполягати на виділення їй у  користування саме більшої кімнати та не заперечувала, що у м. Києві має квартиру на праві власності.

У судовому засіданні було допитано свідків, які проживають по сусідству зі сторонами, які підтвердили, що позивач довгий час доглядав за матір’ю, яка хворіла та розпочав ремонтні роботи у квартирі. Після смерті матері, приїхала сестра позивача.

За ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Відповідно до статті  355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності. Згідно з ч.1 ст. 358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

У даному випадку право позивача на житло протиставляється відхиленням від ідеальних часток, не на користь відповідача. При цьому можливість відійти в незначних  обсягах від відповідності  реальних часток ідеальним, у зв’язку із неможливістю забезпечити їх точну відповідність не змінить розмір часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушить їх прав як власників.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивач – громадянин С., як співвласник квартири не може бути обмежений у праві користування нею, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.  У користуванні громадянина С. залишити більшу кімнату, меншу кімнату-виділити у користування громадянки К., у спільному користуванні залишити-кухню, коридор, ванну кімнату, санвузол та вбудовану шафу. Стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат у розмірі-860, 80 гривень у рахунок відшкодування судових витрат.