SAMSUNG DIGITAL CAMERA
Адвокат Цибенко Олексій Володимирович за дорученням №223 від 21.01.2013 року здійснював захист громадянки М, на досудовому слідстві, в суді першої інстарнції та апеляційному суді. Громадянка М. обвинувачувалась у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 9, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, що нібито вона разом зі свої співмешканцем Г., знайомим Ш., та двома невстановленими особами, будучи засновником ТОВ “К…..”, влітку 2011 року спланувала та була організатором замаху на життя комірника свого підприємства К., заволодіння його автомобілем, грошовими коштами, майном, особистими документами, які належали потерпілому, а також заволодінні документами підприємства, які зберігались у потерпілого. За клопотанням захисника, відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу 1960 року, суд першої інстанції направив справу на додаткове розслідування через неповноту та неправільність досудового слідства. Апеляційним судом ухвала суду першої інстанції була залишена без змін. Під час додаткового розслідування дії М. із замаху на вбивство були перекваліфіковані на спричинення тяжких тілесних ушкоджень — ч. 2 ст. 121 КК України, а врешті обвинувачення залишилось без змін.
Справа була направлена для розгляду по суті в суд першої інстанції за нормами КПК України 2012 року. М. свою вину заперечувавла. Під час судового розгляду не було здобуто об’єктивних даних, які б вказували на те, що М. та Ш. вчинили буд-які дії, спрямовані на нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Не зважаючи на це, у судових дебатах прокурор вимагав для М. — 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Позиція її захисника Цибенка О.В. будувалась головним чином на детальному аналізі суб’єктивної сторони та відсутності мотивів, просив суд виправдати свою підзахисну за всіма статтями обвинувачення.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року М. визнана невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 3, ст. 289, ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України, та виправдано її за ч. 2 ст. 121 КК України у звязку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене нею, за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України — у зв’язку з недоведеністю, що в її діянні є склад цих кримінальних правопорушень. Ш. також було виправдано за всіма статтями обвинувачення. Г. визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років.