назад

Визначення місця проживання дитини

До Тульчинського бюро правової допомоги звернулась громадянка Олена для отримання правової консультації щодо місця проживання дитини. Правову інформацію надали фахівці бюро.

Відповідно до вимог ст. 160 СКУ, місце проживання дитини, яка не досягла 10-років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10-років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14-років, визначається нею самою.

Якщо згоди досягнути не вдалося, то в такому випадку спір вирішується органами опіки піклування чи в судовому порядку.

Порядок вирішення спору органами опіки та піклування, визначений у п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою КМУ №866 від 24. 09. 2008р., та передбачає подання відповідної заяви службі у справах дітей за місцем проживання(перебування) дитини, до якої слід долучити копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про шлюб т докази розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання. Після обстеження житлово-побутових умов складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його до органу опіки та піклування  для прийняття відповідного рішення.

При визначення місця проживання малолітньої дитини орган опіки та піклування або суд враховує такі обставини:

  • ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків;
  • особиста прихильність дитини до кожного з батьків;
  • вік дитини, стан її здоров’я;
  • інші обставини, що мають істотне значення (особисті якості батьків, відносини між кожним із батьків з дитиною, можливість створення дитині умов для виховання і розвитку).

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання одному з тих з батьків, хто:

-не має самостійного доходу;

-зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;

-своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У випадку перешкоджання тим із батьків, з ким проживає дитина, виконанню рішення, яким визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, який проживає окремо, суд може передати дитину для проживання тому з батьків, який проживає окремо.