назад

Як оскаржити рішення податкової, з яким не згодний платник податків

Порядок оскарження рішень контролюючого органу (Державна податкова служба України та її територіальні підрозділи) визначається Податковим кодексом України. Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно зі статтею 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Як це зробити – розповідає фахівець Львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Степан Ситник.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Так, для територіальних органів Державної податкової служби України, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій) контролюючим органом вищого рівня є Державна податкова служба України.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Протягом шести місяців з дати закінчення строку (10 робочих днів), платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Державна податкова служба України зобов’язана прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Зазначений строк може бути продовжений до 60 календарних днів з письмовим повідомленням про це платника податків.

Рішення Державної податкової служби України, яким відмовлено у задоволенні вимог скарги платника податків є остаточними і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, якщо Державна податкова служба України відмовить у задоволенні скарги платника податків, він може оскаржити таке рішення контролюючого органу до адміністративного суду. Оскаржувати рішення податкового органу можна до суду і без попереднього адміністративного оскарження.

У разі коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, тобто днем отримання платником податків рішення Державної податкової служби України (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, якщо особа не згідна з рішенням податкового органу, яким визначено суму грошового зобов’язання, така особа може таке рішення оскаржити до Державної податкової служби України або шляхом подання позовної заяви до адміністративного суду за місцем проживання платника податків.

Увага! Не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.