назад

Як працює суд присяжних в Україні

Український суд присяжних має свої особливості. Наразі у судах першої інстанції розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, за вчинення яких передбачене довічне позбавлення волі, може здійснюватися судом присяжних у складі двох професійних суддів і трьох присяжних. І це – лише за клопотанням обвинуваченого. Про особливості українського суду присяжних розповідає фахівець Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Павло Марамигін.

Які справи може розглядати суд присяжних

Відповідно до частини четвертої статті 124 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Присяжні залучаються у судах першої інстанції для розгляду:

  • цивільних справ в порядку окремого провадження – у складі одного судді і двох присяжних:
  • про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  • про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
  • про усиновлення;
  • про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  • про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
  • кримінальних справ щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого – у складі двох суддів та трьох присяжних.

Хто може бути присяжним

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду (районного, міжрайонного, районного у містах, міського, міськрайонного суду).

Не включаються до списків присяжних громадяни:

  • визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
  • які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
  • які мають незняту чи непогашену судимість;
  • народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
  • особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
  • громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
  • особи, які не володіють державною мовою.

Списки присяжних формуються і затверджуються місцевими радами на підставі подання і, у кількості, зазначеній у поданні територіального управління Державної судової адміністрації України.

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

 

Як стати присяжним

Громадянин, який бажає стати присяжним і відповідає вимогам, встановленим ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має звернутись у відповідну місцеву раду за місцем проживання (реєстрації) і подати такі документи:

  • заяву про включення до списку присяжних;
  • копію паспорта громадянина України;
  • за необхідності: згоду на збирання та обробку персональних даних, довідку про відсутність незнятої чи непогашеної судимості, довідку про відсутність психічного захворювання.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою автоматизованої системи суду.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов’язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов’язків.

Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.

 

Чи може присяжний відмовитися від участі у справі

За наявності обставин, за яких громадяни не включаються до списку присяжних, голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов’язків присяжного.

Голова суду також увільняє від виконання обов’язків присяжного:

  • особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім’ї похилого віку;
  • керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
  • особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
  • іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

Особу увільняють від виконання обов’язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов’язків.

Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Як оплачується робота присяжних

Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.

За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом.

Відповідно до частини першої статті 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу.

Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.

Присяжному за час виконання ним обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

До фактично відпрацьованого часу належить:

  • ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
  • участь присяжного в судовому засіданні;
  • перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
  • час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов’язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.

Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов’язків у суді здійснюється відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України на підставі письмової заяви присяжного на відкритий ним рахунок, вказаний у заяві.

До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.

Крім того, присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.