назад

Як правильно застрахувати своє майно, щоб потім не мати проблем зі страховою компанією та отримати відшкодування

Питання страхування завжди є актуальним, адже часто страхова компанія не готова виплачувати відшкодування. Як правильно застрахувати майно, щоб у разі настання страхового випадку отримати гроші, розповідає фахівчиня Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинного правової допомоги Юлія Дребот.  

«Абетка» страхування

Страхування майна регламентується Законом України «Про страхування» та Цивільним кодексом України.

Перш ніж укладати договір страхування потрібно ознайомитися з ключовими поняттями даного виду правовідносин.

Страховий ризик – певна подія, на випадок якої здійснюють страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася та з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова сума – грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату в разі настання страхового випадку.

Розмір страхової суми визначено законодавством або визначають у договорі страхування під час його укладання чи внесення до нього змін. У разі страхування майна страхову суму встановлюють у межах вартості майна за цінами й тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.

Страхова виплата – грошова сума, яку виплачує страховик відповідно до умов договору страхування в разі настання страхового випадку.

Укладення договору страхування

Договір страхування − це письмовий договір, за яким одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з:

життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Про житло та автомобіль

Найбільш розповсюдженим видом майнового страхування є страхування житла.

При укладенні договору страхування житла стандартно виділяють наступні категорії, між якими розподіляється загальна сума страховки:

  • житлове нерухоме майно (житловий будинок, квартира), заміське нерухоме майно (дачний будинок);
  • внутрішнє оздоблення (покриття стелі, стін, підлоги, включаючи теплу підлогу, штукатурку та улаштування цементної стяжки, двері (внутрішні) тощо);
  • рухоме майно (меблі та предмети інтер’єру, а також побутова та електронна техніка);
  • господарські будівлі та споруди (будівлі та споруди не призначені для проживання і які не використовуються для виробничих цілей (наприклад, літня кухня, гараж, сарай, альтанка тощо).

Іншим популярним видом є страхування наземних транспортних засобів та цивільно-правової відповідальності їх власників: обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів («Автоцивілка»), добровільне страхування наземного транспорту (КАСКО) та добровільне страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ДЦВ або добровільна «Автоцивілка»).

Проте необхідно пам’ятати, що власник автомобіля в будь-якому разі зобов’язаний укласти договір про «Автоцивілку», враховуючи норми Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки об’єктом такого страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

На відміну від «Автоцивілки» КАСКО – це страхування наземного транспортного засобу, що в залежності від умов договору може покривати ризики дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження засобу внаслідок протиправних дій третіх осіб, стихійних лих, пожежі тощо, а також його викрадення.

Добровільна «Автоцивілка» або ДЦВ може стати у нагоді, коли сума збитку, заподіяного транспортному засобу, вища ліміту відповідальності, який передбачений полісом обов’язкової «Автоцивілки». В даному випадку, при наявності у винуватця дорожньо-транспортної пригоди полісу ДЦВ, різницю між сумою збитку і сумою відповідальності за полісом обов’язкової «Автоцивілки» відшкодує страхова компанія (в межах обраної страхової суми).

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09 липня 2010 року № 566 «Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» установлено, що за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 130000 гривень на одного потерпілого, а за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, − 260000 гривень на одного потерпілого.

Також можна застрахувати рухоме майно – особисті предмети (одяг, взуття, хутро, коштовності та інше) або елементи особистого вжитку і домашнє обладнання –предмети інтер’єру, побутову техніку, меблі, апаратуру (відео, аудіо), будматеріали приватного використання.

Обираємо страховика

В Україні є чимало страхових компаній, з приблизним переліком яких можна ознайомитися за посиланням: https://parasol.ua/ua/company. Також, відповідні послуги можуть надавати і банківські установи.

Під час вибору страхової компанії варто перевірити:

  • «прозорість» компанії шляхом ознайомлення з її офіційною вебсторінкою (сторінками в соціальних мережах), де має бути розміщена інформація про її створення та діяльність, фінансове становище, умови та види страхування, відгуки клієнтів тощо;
  • наявність ліцензії на здійснення страхової діяльності;
  • наявність державної реєстрації компанії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та види її діяльності (наприклад, «Інші види страхування, крім страхування життя»): https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search;
  • чи є страхова компанія членом Моторного (транспортного) страхового бюро України: http://www.mtsbu.ua/ua/about_us/members_list/ (у випадку обов’язкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів);
  • кількість та зміст судових справ щодо відмови страхової компанії у страховій виплаті страхувальникові у Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/.