назад

Юрист Ужгородського місцевого центру Петро Крон допоміг жінці відновити право на належну пенсію

У лютому 2020 року до Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася громадянка (внутрішньо-переміщена особа) та розповіла, що пенсійний фонд не виплатив їй пенсію в розмірі 8573,12 грн за два місяці, за той час, коли вона тимчасово перебувала за межами України. Просила надати їй безоплатну вторинну правову допомогу для звернення до суду з позовом про стягнення невиплаченої пенсії.

Ужгородський місцевий центр з надання БВПД для представництва інтересів клієнтки призначив юриста Крона Петра для надання БВПД. Фахівець зустрівся з клієнткою, з’ясував обставини справи, підготував і подав до суду позовну заяву про визнання дій пенсійного органу протиправними та стягнення невиплаченої пенсії.

У позові представник обґрунтовував неправомірність припинення виплати пенсії  під час перебування клієнтки за кордоном з посиланням на те, що право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Підзаконні нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих даним Законом, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

У відповідь пенсійний фонд мотивував, що відповідно до «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016  року, суми, які невиплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України, однак такий порядок не прийнятий.

Суд, здійснивши аналіз наявних у справі матеріалів, дійшов висновку, що посилання відповідача на те, що пенсія позивачу буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, прямо суперечить статті 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та свідчить про застосування до позивача, як до внутрішньо переміщеної особи, дискримінаційного підходу, порівняно з іншими пенсіонерами, в той час, коли наявний єдиний механізм виплати пенсій громадянам України за минулий час згідно діючого законодавства.

Таких висновків суд дійшов з огляду на рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009, в якому суд констатував таке: « Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, – в Україні чи за її межами».

Аналогічна позиція викладена у відомому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014,  коли право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України.

Отож, завдяки професіоналізму працівника центру право позивачки на отримання пенсії нарівні з пенсіонерами, які постійно проживали на території України, було відновлено шляхом присудження на її користь 8573,12 грн невиплаченої пенсії за період перебування за кордоном.

Справа №260/2694/20

Коментар працівника центру Крон Петра який вказує: Практика судів свідчить про те, що пенсійний орган доволі часто протиправно припиняє виплату пенсії внутрішньо переміщеним особам, посилаючись на те, що особа виїжджала за кордон понад три місяці та була відсутня за місцем проживання. Однак, як бачимо з вказаного рішення суду, так і з практики Конституційного суду України та навіть практики ЄСПЛ, така відмова є протиправною, оскільки особи,  які проживають за кордоном є громадянами України, а тому мають такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України і пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.