назад

Юристи попереджають: народження дитини у неофіційному шлюбі може стати причиною судової тяганини

Коли Валерій з дружиною стали батьками, вони вирішили офіційно не реєструвати свої стосунки. А жінка навіть оформила себе як мати-одиначка, щоб отримувати відповідні кошти від держави. З часом стосунки в подружжя погіршились, жінка не витримала випробувань сімейного життя і піддалась спокусі «зеленого змія». Як наслідок – крадіжка, тюрма, позбавлення батьківських прав. І хоча Валерій з самого народження займався вихованням дитини, опіку над хлопчиком отримала рідна сестра матері. Все через те, що батько не мав законних підстав бути опікуном.

Бажаючи захистити свої права як батька, Валерій звернувся за допомогою до Кам’янського місцевого центру з надання БВПД.  Фахівчиня центру Тетяна Миргородська ретельно вивчила усі обставини справи, рішення суду про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки на дитиною, акти обстеження умов проживання, побутові характеристики з місця роботи та місця проживання клієнта і склала позовну заяву до суду про визнання батьківства та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 128 Сімейного кодексу України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, – зазначає юристка центру. – Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Уданому випадку на наше клопотання було проведено судово-генетичну експертизу, яка підтвердила, що Валерій є батьком дитини.

Місцевий суд погодився з доводами позовної заяви та доказами, які було надано на підставі судово-генетичної експертизи і задовольнив вимоги у повному обсязі. Таким чином, завдяки зусиллям юриста системи БПД батько отримав законні підстави на опіку над своїм малолітнім сином, а дитина залишилась у родині.

Як встановити батьківство, походження дитини?

Законодавством України передбачено три способи встановлення походження дитини від батька: за законом (народження дитини від осіб, що перебувають у шлюбі); за законом на підставі заяви батьків; за рішенням суду.

Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них, а в разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження – за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо з заявою про реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства, що визначено пунктом 3 глави 1 розділу ІІІ Правил  реєстрації актів цивільного стану в Україні

Крім того, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, що посвідчує факт народження, передбачених в пункті 2 глави 1 розділу III вищевказаних Правил, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини. Спільна заява матері та батька, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана до державного органу реєстрації актів цивільного стану як до, так і після народження дитини. У разі подання такої заяви до народження дитини до неї додається довідка закладу охорони здоров’я про вагітність жінки. Також, походження дитини від батька може бути визначене за рішенням суду, що передбачено статтею 125 згаданого Кодексу.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ.