назад

За затримку у виплаті заробітної плати недобросовісний роботодавець сплатить у 15 разів більше

Адвокат Рівненського місцевого центру з надання БВПД Олександр Ващишин через суд змусив підприємство, яке при звільненні своєчасно не розрахувалось із працівником, крім стягнення заборгованості із заробітної плати – сплатити ще й середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що у 15 разів перевищує розмір власне самої заборгованості.

Звернення до Рівненського місцевого центру з надання БВПД учасника бойових дій – пана В. з приводу невиплати йому заробітної плати одним із найпотужніших підприємств Рівного – ПрАТ «Рівнеазот» не викликало здивувань, адже до Рівненського МЦ із питаннями порушення трудових прав саме цим підприємством звернулось вже 15 громадян.В результаті, за рішеннями суду на їх користь стягнуто понад 500 тисяч гривень заборгованості із заробітної плати та передбачених законодавством штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок.

У випадку пана В. не така вже й значна заборгованість із заробітної плати в сумі 2 423,53 грн все ж не була йому виплачена навіть при звільненні за угодою сторін із ПрАТ «Рівнеазот» 31.03.2017 року. Звернення до колишнього роботодавця з вимогою провести розрахунок також результатів не дали – представники ПрАТ «Рівнеазот», як і згодом у суді зазначали, що кошти відсутні, тому їх вини немає, діють у стані крайньої необхідності.

В той же час, статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Статті 47, 116 КЗпП зобов’язують власника при звільненні працівника провести з ним повний розрахунок. А головне, як передбачає стаття 117 КзПП – у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у визначені строки, підприємство повинно виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Адвокат акцентував увагу на те, що хоч і ч. 1 ст. 233 КЗпП встановлений тримісячний строк для звернення працівника до суду для вирішення трудового спору – з дня коли працівник дізнався про порушення своїх прав. В даному випадку роботодавець так і не розрахувався зі звільненим працівником, тому порушення є триваючим, а відтак строк позовної давності не пропущено.

Суд, ретельно дослідивши обставини справи, та надавши оцінку аргументам і доказам сторін, визначив позицію ПрАТ «Рівнеазот» щодо дій у стані «крайньої необхідності» як «недоречну» та стягнув на користь пана В. 2423,53 грн заборгованості із заробітної плати та 37933,63 грн – середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.