назад

Захищено право жінки отримати допомогу при народженні дітей

До Мелітопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась жінка, яка розповіла, що в зв’язку з введенням карантинних заходів як в Україні, так і в Канаді (місце проживання клієнтки), вона не змогла в строки передбачені законодавством України звернутися, як належить, за отриманням допомоги при народженні дітей-близнюків, які отримали громадянство України та отримала офіційну відмову від управління соціального захисту населення. Зазначені обставини підтверджувалися наданими документами.

Зважаючи на те, що дії відповідача є протиправними, тому що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а позбавляючи дитину відповідної допомоги, відповідач фактично порушив інтереси дитини, що є неприпустимим, Тетяною Мороз, фахівцем відділу «Михайлівське бюро правової допомоги» Мелітопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, після отриманих від клієнтки документів було вирішено звернутися з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні дітей, зобов`язати відповідача призначити та виплатити клієнтці грошову допомогу при народженні дітей.

Соціальний захист є конституційною гарантією громадян України відповідно до статті 46 Конституції України.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тому, оскаржуване рішення про відмову у виплаті допомоги при народженні дітей було прийняте всупереч положень законодавства та є таким, що порушує інтереси особи, зокрема, дитини, а отже підлягає скасуванню.

30 листопада 2020 року Запорізький окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги у повному обсязі: визнав протиправним та скасував рішення відповідача про відмову у призначенні допомоги при народженні дітей, зобов’язав призначити та виплатити клієнтці вказану допомогу та стягнуто на користь позивача сплачений судовий збір.

Наразі, клієнтці від відповідача надійшов лист щодо виконання рішення суду без апеляційного оскарження. В зв’язку з чим, запропоновано з’явитися до управління соціального захисту для написання заяви про призначення допомоги при народженні дітей.