назад

Захист прав потерпілих у кримінальному провадженні

Пограбування, побиття, зґвалтування, вбивство, завдання матеріальної та моральної шкоди – від неочікуваної зустрічі з криміналом не застрахований ніхто. Варто згадати хоча б випадок, що набув широкого розголосу, коли у потязі Маріуполь-Київ чоловік напав на жінку, побив її і намагався зґвалтувати. Відновити справедливість та покарати винного мають правоохоронні органи та суд. Фахівчиня Сарненського місцевого центру з надання БВПД Ірина Дубровська розповідає про те, які права мають потерпілі у кримінальному провадженні та як їх захистити.

Хто є потерпілим у кримінальному провадженні?

Відповідно до статті 55 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) потерпілим у кримінальному провадженні може бути:

  • фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди;
  • юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;
  • особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого;
  • близькі родичі чи члени сім’ї, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть людини або вона перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілої, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Коли людині можуть відмовити у статусі потерпілої особи?

Слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Особа, якій відмовлено у визнанні потерпілою, може оскаржити таку постанову слідчому судді протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, а якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Які права має потерпілий у кримінальному провадженні?

З моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення або заяви про залучення до провадження як потерпілого особа наділяється певним обсягом прав та обов’язків. Більше того їй вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки.

Так, протягом кримінального провадження потерпілий, зокрема має право  подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; заявляти відводи та клопотання; за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла; оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України; на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом тощо (стаття 56 КПК України).

Крім того, під час досудового розслідування потерпілий, у тому числі має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим, а також  брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі.

На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення.

Які у потерпілого зобов’язання?

Поряд з правами потерпілий має й певні зобов’язання, а саме:

  • прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
  • не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
  • не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Куди звертатися щодо захисту прав потерпілого у кримінальному провадженні?

Способи захисту прав потерпілого безпосередньо ґрунтуються на його правах, передбачених статтею 56 КПК України. Так, для захисту своїх прав потерпілий має право звертатись до:

  • правоохоронних органів в частині подання заяви про вчинення щодо нього кримінального тощо;
  • слідчого, зокрема з метою подання доказів, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, надання пояснень, показань або відмовитися їх давати та ін.;
  • прокурора, наприклад, щодо оскарження дій чи бездіяльності слідчого та ін.;
  • слідчого судді, суду з метою оскарження дій слідчого, прокурора, заявлення відводів, клопотань, оскарження судових рішень тощо.

Який алгоритм дій щодо захисту прав потерпілих у кримінальному провадженні?

Якщо особі кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, вона в першу чергу має вчинити наступні дії:

  • подати заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до правоохоронного органу (зареєструвати таку заяву в канцелярії відповідного органу та отримати документ, що підтверджує її прийняття та реєстрацію);
  • у разі невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) – через 24 години після реєстрації даної заяви звернутись до слідчого судді зі скаргою відповідно до вимог статей 303 та 304 КПК України;
  • після ухвалення рішення на користь особи надати таке рішення органу, який не вніс відомості до ЄРДР та отримати витяг з ЄРДР;
  • якщо особа не була заявником, але їй кримінальним правопорушенням завдано шкоду, вона має право звернутися із заявою про залучення до вказаного кримінального провадження у якості потерпілого.

У разі невиконання слідчим вимог статті 220 КПК України, необхідно звертатись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо розгляду заяви про визнання потерпілим.

  • за потреби залучити адвоката;
  • мати активну позицію потерпілого;
  • ініціювати проведення слідчих/процесуальних дій;
  • збирати та подавати докази;
  • подавати цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (за необхідності).

Чи мають право потерпілі у кримінальному провадженні на безоплатну вторинну правову допомогу?

Потерпілі у кримінальних провадженнях мають право на безоплатну вторинну правову допомогу у разі їх належності до однієї із визначених частиною першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» категорій осіб.