назад

Залишилася невикористана відпусткапри розрахунку з роботи– маєте отримати компенсаційну виплату

До Черкаського місцевого центру з надання БВПД звернувся пан Дмитро з питанням щодо стягнення грошової компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Чоловік розповів, що пропрацював 36 років в управлінні ветеринарної медицини на різних посадах. 1 липня 2019 року, у зв’язку з виходом на пенсію,був звільнений з роботи. Пан Дмитро також скаржився, що під час звільнення, з ним не провели повний розрахунок, адже за весь період роботи в організації два роки поспіль не перебував у відпустці, і мав би отримати компенсацію за цей період.На його звернення до роботодавця з проханням виплатити вказану компенсацію отримав відмову, яку обґрунтували тим, що було втрачено його особову справу.
Для допомоги громадянину в складенні процесуальних документів та здійсненні представництва інтересів у суді місцевим центром було призначено заступника директора Ірину Мостову.
В обґрунтування позовних вимог, Ірина Мостова посилалася на те, що в період з 1983 року по 2019 рік пан Дмитро працював в управлінні ветеринарної медицини на різних посадах. У період праці з 01.09.2000 року по 31.08.2001 року та з 01.09.2001 року по 31.08.2002 року  не перебував у відпустці. Проте, при переведеннях його з однієї посади на іншу компенсаційні виплати за невикористану відпустку йому виплачені не були. Так само і під час звільнення з роботи 1 липня 2019 року чоловік не отримав компенсацію за невикористану відпустку за вказані періоди.
Юристка вважала відмову роботодавця виплатити компенсацію протиправною. Так, Ірина Мостова зазначає:«Не проведення з клієнтом повного розрахунку при звільненні вказує на необхідність застосування до вказаних правовідносин статті 117 КЗпП України, тобто підлягає стягненню також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні».
Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України “Про відпустки” у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
При цьому стаття 117 КЗпП України також вказує, що при наявності спору про розміриналежнихзвільненомупрацівниковісумвласникабоуповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Соснівський районний суд м. Черкаси, заслухавши пояснення заступника директора центру, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішив позовні вимоги пана Дмитра задовольнити частково.
Рішенням суду стягнуто з управлінні ветеринарної медицини заборгованість по сплаті заробітної плати – компенсації за невикористану відпустку в розмірі 10734,72 грн, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 липня 2019 року по 19 вересня 2019 року 15 961,14 грн. Таким чином на користь пана Дмитра з його колишнього роботодавця стягнуто 26695,86 грн з утриманням податків та обов’язкових платежів.
(Справа № 712/12288/19)