У січні 2017 року на адресу Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області надійшла постанова слідчого про призначення захисника громадянину М., підозрюваному у кримінальному провадженні №12016230240002403 у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч. 3, 115 ч. 1 КК України – незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), не доведене до кінця з причин, що не залежали від волі винного.
Регіональний центр з надання БВПД у Херсонській області для здійснення захисту призначив обвинуваченому адвоката Якова Михайловича Мальцева (доручення №021-0000065 від 18.01.2017).
Зустрівшись з клієнтом та ознайомившись з матеріалами провадження, адвокат узгодив правову позицію та тактику захисту. Відповідно до обвинувального акту неодноразово судимий гр. М. органом досудового розслідування обвинувачувався в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень своєму братові – гр. С. – під час спільного розпиття алкогольних напоїв.
Проте обвинувачений своєї вини не визнавав, категорично заперечуючи, що наносив братові удар ножем, тим більше, що ніколи не конфліктував з останнім.
У судовому засіданні гр. М. пояснив суду, що ввечері приїхав до свого брата гр. С., з яким не бачився п´ять років, у вагончик в полі, де той працював і мешкав. У вагончику, крім брата, знаходилося ще двоє чоловіків, які вже були в стані сп´яніння. Вони разом вживали горілку і випили близько трьох пляшок.
У якийсь момент гр. С. схопив зі столу ніж, яким нарізали закуску, та вдарив себе у груди. За словами гр. М., раніше його брат неодноразово наносив собі тілесні ушкодження, перебуваючи в стані сп´яніння. Потім обвинувачений вирвав у брата ніж і почав викликати «швидку медичну допомогу.
Оскільки гр. М. не знав, як пояснити лікарям місце знаходження вагончика, то передав телефон гр. О., щоб той пояснив. До приїзду лікарів гр. М. сидів з братом та затискав йому рану. Разом із каретою «швидкої» приїхали працівники поліції, які одразу затримали гр. М. та увезли, і він, звичайно, не був присутній під час огляду місця події.
Допитаний під час судового розгляду в якості свідка в режимі відеоконференції гр. С., який відбуває покарання у виправній колонії, підтвердив слова гр. М., наголошуючи, що претензій до брата немає. До того ж пояснив все поліцейським, однак вони протоколу допиту не складали.
Про те, що брат заарештований і обвинувачується у замаху на його життя, нічого не знав, дізнався близько року тому і дуже здивувався. Крім того, у прокурора м. Цюрупинська писав, що немає жодних претензій до брата, бо сам себе вдарив.
Заслухавши обвинуваченого, свідків, дослідивши надані адвокатом докази, суд визнав громадянина М. невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч. 2, ст. 115 ч.1 КК України, та виправдав його у зв´язку з недоведеністю вини на підставі ст. 373 ч.1 п.2 КПК України.
З текстом вироку можна ознайомитися за посиланням.