назад

Земельні питання: добірка консультацій фахівців БПД Харківщини та Луганщини

Земельні питання – непрості, а іноді й болючі. З відкриттям ринку землі в липні 2020 року відвідувачів у місцевих центрах і бюро за отриманням консультацій із земельних питань ще побільшало. Пропонуємо добірку юридичних консультацій фахівців системи БПД Харківської та Луганської областей на найпоширеніші запити громадян.

Я є власником земельної ділянки на підставі Державного акта, але право власності не зареєстровано. Який порядок реєстрації права власності на земельну ділянку?

Консультує Анжеліка Сбітнєва, начальниця Краснокутського бюро правової допомоги

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. (Частина 1 ст. 116 Земельного кодексу України.)

Реєстрацію права власності на земельну ділянку можуть здійснювати:

  • – територіальні органи Міністерства юстиції України (нотаріуси);
  • – виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, державних адміністрацій, у тому числі через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Відповідні відомості вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Саме після реєстрації в Держреєстрі виникає, змінюється чи припиняється відповідне право.

Перелік необхідних документів:

  1. Заява встановленої форми (може друкуватися держреєстратором або нотаріусом).
  2. Документ, що посвідчує особу (паспорт).
  3. Копія Державного акта.
  4. Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
  5. Документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Термін розгляду – до 5 робочих днів.

Отже, спочатку необхідно визначитись зі зручним для Вас ЦНАП або нотаріусом, до яких можна звернутись щодо реєстрації. Далі необхідно підготувати пакет документів і подати його до зазначених вище органів.

Якщо документ подається представником, до заяви надається нотаріально засвідчена копія довіреності та копія паспорта й ідентифікаційного номера представника.

Після реєстрації свого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ви станете повноправним власником земельної ділянки та в подальшому зможете розпорядитись нею на власний розсуд.

Я – учасник бойових дій. Хочу безкоштовно отримати земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності і зареєструвати своє право власності на неї. Який порядок дій?

Консультує Оксана Чумак, юрист Міловського місцевого центру безоплатної вторинної правової допомоги

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок:

для індивідуального житлового будівництва,

для садівництва і городництва (для городництва у користування).

Це регламентовано п. 14 ст. 12, п. 18 ст. 13 та п. 15 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України, кожен громадянин України має право на безкоштовне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

  • для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
  • для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;
  • для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
  • для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) – у селах – не більше 0,25 га;
  • в селищах – не більше 0,15 га;
  • в містах – не більше 0,10 га;
  • для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
  • для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га.

Увага! Земельний кодекс України встановлює, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм проводиться один раз за кожним видом використання.

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам бойових дій необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

  • сільські, селищні, міські ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
  • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
  • районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
  • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
  • Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Які документи потрібні:

  • заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
  • документ, що посвідчує особу;
  • засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
  • витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
  • документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проживаю у сільській місцевості разом з чоловіком і синами 12 та 15 років. Я дізналася, що громадяни мають право на безоплатну приватизацію землі. А чи мають таке право діти?

Консультує Дмитро Перепелиця, директор Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Дитиною вважається особа, яка не досягла 18-річного віку (до 14 років вона є малолітньою, а з 14 до 18 років – неповнолітньою). Цивільне законодавство визначає, що такі особи з моменту народження мають усі права і обов’язки, закріплені Конституцією та законами України, у тому числі 1 право на безоплатну передачу їм земельних ділянок.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за відповідними видами користування у межах норм (ст. 121, 118 Земельного кодексу України).

Малолітня особа вправі вчиняти самостійно лише дрібні побутові угоди (правочини), а всі інші правочини від їх імені вчиняють батьки (усиновлювачі), які є законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей. Отже, заява на безоплатну передачу земельної ділянки від імені малолітньої особи має бути подана одним з батьків, з яким постійно проживає дитина, за наявності згоди другого з батьків.

Неповнолітня особа має право самостійно вчиняти дії та правочини, передбачені ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України, а інші правочини неповнолітня особа вчиняє також самостійно, але за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, які є її представниками.

У даному випадку батьки вже не мають права вчиняти правочини від імені своїх неповнолітніх дітей, тому заява на безоплатну передачу їм земельних ділянок має бути написана неповнолітньою особою самостійно, але за умови отримання згоди батьків.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів), з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування.

Отже, малолітні та неповнолітні особи нарівні з дорослими мають право на передачу їм у власність земельних ділянок та реєстрацію права власності на них.

Чи можливо встановлення меж земельної ділянки за відсутності згоди суміжного землекористувача? Що таке кадастрові зйомки?

Консультує Володимир Богуш, директор Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кадастрові зйомки – це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Даний комплекс включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки та погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. (Стаття 198 Земельного кодексу України»).

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки на місцевості здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженої ними особи.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення меж земельної ділянки на місцевості здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше, ніж за 5 робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки на місцевості. Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур’єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються через оголошення у пресі за місцем знаходження земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки на місцевості може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у разі їх нез’явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

У разі  відмови суміжного землекористувача підписати акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Таким чином, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки на місцевості може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або у випадку їх нез’явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт. У разі відмови суміжного землекористувача підписати акт приймання-передачі межових знаків на зберігання та з метою вирішення земельного спору можна звернутися до сільської, селищної міської ради, до відповідного територіального органу Держгеокадастру України або до суду.

Який існує порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці?

Консультує Людмила Тищенко, начальниця Близнюківського бюро правової допомоги

Кадастровий номер – цифровий унікальний штрих-код об’єкта нерухомого майна, що дозволяє ідентифікувати певну ділянку землі щодо її місця розташування. Він унікальний у межах держави і не може повторюватися. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Законом «Про Державний земельний кадастр» визначено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

  • заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
  • оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі – надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

Відповідно до зазначеного Закону державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом 14 днів з реєстрації заяви:

  • перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
  • за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Законом визначено, що на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій, усній чи електронній формі суб’єкту надання адміністративної послуги особисто суб’єктом звернення або його представником (законним представником), надіслана поштою. У разі надання адміністративних послуг в електронній формі – через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування.

Дана послуга є безоплатною.

Крім того, можливо замовити надання цієї послуги на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг https://my.gov.ua/info/service/byservicescope-86/3359/details у розділі «Природні ресурси та екологія», у підрозділі «Земля».

Отже, якщо необхідно присвоїти кадастровий номер земельній ділянці та, як наслідок, отримати витяг із Державного земельного кадастру, Ви маєте підготувати необхідний пакет документів і звернутися до відповідного центру надання адміністративних послуг за місцем розташування земельної ділянки.

Як  змінити цільове призначення земельної ділянки?

Консультує Володимир Богуш, директор Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок (п. 3 ст. 20 Земельного кодексу України) та провадиться:

  • щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, – сільською, селищною, міською радою;
  • щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, – районною державною адміністрацією. Стосовно земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Слід звернути увагу:

наявність затвердженого плану зонування території або детального плану території є обов’язковою в ході погодження Проєкту. Дізнатися про наявність такої документації у разі розміщення земельної ділянки в межах населеного пункту можна в міській (сільській, селищній) раді, а в разі розміщення ділянки за межами населеного пункту – в місцевій райдержадміністрації. Якщо детальний план території не розроблявся раніше, його розробку можна замовити окремо.

Щоб змінити цільове призначення земельної ділянки, слід зробити наступні кроки:

  1. На замовлення власника земельної ділянки розробляється проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється (далі – Проєкт). Дозвіл на його розроблення від вищезазначених організацій не потрібен). Підставою для його розроблення є нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення, підписана власником земельної ділянки.
  2. Далі необхідно замовити у землевпорядній організації виготовлення Проєкту. Виконавцем робіт у вибраній Вами землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника.
  3. У свою чергу землевпорядна організація, згідно з договором, має виконати геодезичні роботи та розробити Проєкт у строки, встановлені договором. Проєкт має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.
  4. Далі слід звернутись до органу, уповноваженого приймати рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з клопотанням про затвердження Проєкту. Таким органом у межах населених пунктів є відповідна сільська, селищна, міська рада, а в разі розміщення ділянки за межами населеного пункту – місцева райдержадміністрація. Уповноважений орган має прийняти рішення про затвердження Проєкту та зміну цільового призначення земельної ділянки або відмову у вчиненні таких дій. У свою чергу відмова органу влади має бути мотивована й містити у собі посилання на підстави відмови.
  5. У разі прийняття рішення про затвердження Проєкту та зміну цільового призначення земельної ділянки уповноваженим органом, Вам слід звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. До заяви додається розроблений і погоджений уповноваженими органами Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документа.
  6. Подана заява протягом 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру в районі (місті), внаслідок чого, у разі, якщо подані документи складені правильно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості стосовно зміни цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.
  7. Останнім кроком зміни цільового призначення земельної ділянки є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів.