назад

Жінці на Луганщині призначили пенсію попри незгоду пенсійного фонду

Торік переселенці Олені Петрівні (ім’я змінено) виповнилось шістдесят років, і за законом вона одержала право на пенсію. Жінка була спокійна, тому що відпрацювала понад 33 роки, а стажу необхідно мати від 27 років. Однак вона була приголомшена, коли виявилося, що в пенсійному фонді їй погодили лише вісімнадцять років, а у п’ятнадцяти відмовили, і стажу в неї тепер бракувало.

Залишившись на схилі років фактично без засобів для існування, Олена Петрівна звернулась до Міловського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Як вона розповіла юристу місцевого центру, так сталося тому, що спірні роки стажу у трудовій книжці приходились на підприємство, де до заповнення трудових книжок ставились недостатньо відповідально. Звідки їй,  простій працівниці, було знати, що у трудовій книжці написано правильно, а що – ні? Адже вона завжди вважала, що кожний фахівець на своєму місці має знати свою справу, отже, це кадровик мав стежити й правильно заповнювати трудову книжку.

Жінка була змушена шукати довідки, що підтверджували б її стаж на підприємствах тридцять років тому. З підтверджуючими довідками вона знов звернулась до пенсійного фонду, і знов отримала відмову: довідки, які вона зібрала, пенсійний фонд не взяв до уваги через те, що вони отримані на тій частині української території, де влада не здійснює свої повноваження.

У Міловському МЦ справу клієнтки взяла досвідчений юрист Оксана Чумак. Вона склала позовну заяву до суду, в якій просила визнати протиправною відмову відповідача – пенсійного фонду, та зобов’язати фонд визнати необхідні роки стажу.

Відповідач заперечував, аргументуючи це недійсністю довідок, та наполягав на своєму праві вирішувати такі питання без втручання суду. До того ж відповідач попередив суд, що не має коштів на сплату судового збору, якщо такий йому буде присуджено сплатити.

Луганський окружний адміністративний суд у своєму рішенні керувався східною практикою та прикладами Європейського суду з прав людини та Міжнародного суду (ООН) у так званих «Намібійських винятках», які стверджували: якщо взагалі не брати до уваги ніяких документів, виданих на непідконтрольній території, то це поставить людину в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав, що суперечить Конституції України та Конвенції про захист прав людини, – пояснила Оксана Чумак.

Спірні довідки було вирішено взяти до уваги, а спірні роки стажу визнати дійсними. Крім того, суд зазначив, що відповідач порушив конституційні права позивачки на отримання пенсії, і через ці свідомо неправильні дії виникла така ситуація.  Тому й сплату судового збору суд призначив відповідачеві.