назад

Зміна черговості та усунення від спадкування: роз’яснюють юристи системи БПД Сумщини

Чи часто ми задумуємося за життя наших близьких, як і що буде після із переоформленням документів на майно? А такі ситуації зустрічаються доволі часто, чоловік  та жінка, які проживають багато років поспіль, разом не оформлюють офіційний шлюб із різних причин. Але життя мінливе і часто події, пов’язані зі смертю, настають раптово, коли їх ніхто не очікує.

В якій ситуації залишається співмешканець та які його права на майно померлого при спадкуванні?

Річ у тім, що наші громадяни плутають, називаючи проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, саме цивільним шлюбом. Цивільний шлюб – це як раз таки шлюб, оформлений в органах державної влади. А в випадку проживання однією сім’єю без реєстрації, це називається конкубінатом і йде ще з часів римського права.

Спадкування за померлим відбувається двома шляхами:

1)  за заповітом, якщо він є,

2) або за законом.

За законом спадкується по черговості:

  • у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки;
  • у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід;
  • у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця;
  • у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
  • у п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Тобто, дійсно виходить із нашої ситуації, що один зі співмешканців буде в кращому випадку спадкувати, як четверта черга. При наявності інших родичів спадкування буде відбуватися, виходячи із черги, до якої вони належать, чи змісту заповіту.

Як діяти в такій ситуації, чи є якісь шляхи вирішення проблемної ситуації?

Можливі варіації вирішення, а саме:

  1. Зміна черговості.

Зміна черговості одержання права на спадкування — це встановлення іншого спадкоємця, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом.Існують два способи зміни черговості одержання права на спадкування: за домовленістю спадкоємців (договірний) та судовий.

  • Договірний спосіб полягає в укладенні договору про зміну черговості між зацікавленими спадкоємцями. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.
  • Судовий порядок полягає у пред’явленні позову спадкоємцями наступних черг до спадкоємців тієї черги, яка безпосередньо закликається до спадкування в разі достатності підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1259 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором зацікавлених спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Судовий порядок може бути застосований, зокрема, у разі, якщо найближчі родичі ухилялися від виконання обов’язку щодо догляду за спадкодавцем, який потребував допомоги через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, і такий догляд протягом тривалого часу здійснювали інші особи, які хоча й входять до кола спадкоємців за законом, проте не є спадкоємцями черги, яка закликається до спадкування, як у нашому випадку.

Для зміни черговості одержання права на спадкування у судовому порядку необхідно подати до суду позовну заяву. Судовий збір встановлюється відповідно до Закону України «Про судовий збір» та становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 2021 рік, а  це  – 908, 00 гривень.

  1. Усунення від спадкування.

Дійсно, закон передбачає випадки, коли за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, а саме: якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу, або каліцтво був у безпорадному стані.

Вказана підстава стосується всіх спадкоємців, у тому числі й тих, які відповідно до закону мають право на обов’язкову частку у спадщині. А також на осіб, на користь яких зроблено заповідальну відмову.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.

Таким чином, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно частини 5 статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин:

1) ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання;

2) перебування спадкодавця в безпорадному стані;

3) потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.