назад

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

Арешт майна боржника –  це вид запобіжного заходу, метою якого є забезпечення реального виконання рішення. Наслідками застосування такого заходу є неможливість розпоряджатися своїм майном.

Арешт на майно накладається судом як забезпечення позовної заяви особи, яка звернулася до суду або Державною виконавчою службою як забезпечення примусового виконання рішення суду або відповідного органу, шляхом винесення відповідної постанови  про арешт майна (коштів) або про опис та арешт майна (коштів).

Як зняти арешт з майна?

Зняти арешт з майна можливо або виконавцем, або в судовому провадженні.

1) Виконавець знімає арешт з майна шляхом винесення відповідної постанови не пізніше наступного дня з моменту коли стало відомо про такі обставини:

  • завершення виконавчого провадження;
  • виявлені порушення в процедурі накладення арешту;
  • наявність письмового висновку про недоцільність або неможливість реалізувати арештоване майно (надмірне зношування, нерентабельність реалізації).

 Підставами для прийняття такого  рішення є :

  1.  отримання документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову
  2. отримання документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
  3. наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
  4.  відсутність у строк до 10 робочих днів письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
  5. отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
  6.  погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
  7.  отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

За цих підстав державний виконавець виносить постанову, яку затверджує керівник державної виконавчої служби щодо зняття арешту. У випадку, якщо державний виконавець відмовляє у прийнятті рішення про зняття арешту і  якщо ж ви не згодні з його рішенням, маєте право оскаржити його рішення, звернувшись до безпосереднього начальника відділу, або до керівника вищого органу ДВС або до суду.

2) Зняття арешту з майна в судовому порядку

Для того, щоб були всі підстави звернутися до суду, спочатку необхідно звернутися письмово до державної виконавчої служби, де перебуває виконавче провадження з заявою про зняття арешту з майна (коштів) боржника.

У свою чергу, державний виконавець підготує мотивовану письмову відповідь з роз’ясненням про можливість чи відмову у вчиненні такої дії. Строк розгляду такого звернення 1 місяць.

З моменту отримання письмової відповіді від державного виконавця відділу державної виконавчої служби про неможливість здійснити зняття арешту з майна (коштів) боржника, громадянин має право звернутися за вирішенням зазначеного питання до суду шляхом подачі позовної заяви про зняття арешту з майна боржника або подачею скарги на дії, бездіяльність державного виконавця відповідного відділу.

Орієнтовний перелік документів, які необхідні для складання позову та пред’явлення до суду:

  1. супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно (кошти) боржника;
  2. лист відділу державної виконавчої служби щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів);
  3. довідка АТ КБ «Приватбанк» про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо);
  4. довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність;
  5. копія паспорту особи, яка звертається до суду;
  6. копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, яка звертається до суду;
  7. копія картки фізичної особи-платника податків, яка звертається до суду.

За подання позову в порядку позовного провадження сплачується  судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн у 2020) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору (прирівнюється до позовної заяви).

!!! Варто зауважити, що ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено за подачу яких документів в обов’язковому порядку звільняються від оплати судового збору та ст. 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено, осіб, які мають обов’язкове право на звільнення від сплати судового збору.